Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності: актуальність проблеми

Ця стаття розпочинає цикл статей присвячених проблемам комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, які публікуються на веб-сайті Укрпатенту. Метою цього проекту є допомога винахідникам і авторам у формуванні загального уявлення про зміст процесу комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності (далі – ОІВ) та окреслення послідовності кроків на нелегкому шляху капіталізації  своїх ідей. Адже далеко не всі ідеї, які здаються винахіднику надзвичайно перспективними, з економічної точки зору, мають справжній комерційний потенціал та найдуть відгук у розважливого інвестора.

 Після отримання патенту у багатьох винахідників або власників патентів у формі юридичної особи, постає питання про комерціалізацію винаходу або його введення в господарський обіг. Особливо, це бажання підбурюється інформацією про успішну комерціалізацію науково-технічних розробок в розвинутих країнах на фоні стрімкого розвитку економіки знань. Зазвичай така інформація, особливо мас-медія, носить дещо перебільшений, «сенсаційний» та вибірковий характер. Складається хибне враження про те, що патенти іноземних винахідників, як на конвеєрі обертаюся в інноваційні продукти. Проте, навіть у розвинутих країнах комерціалізація науково-технічних розробок є вельми актуальною проблемою для багатьох винахідників, адже за експертними оцінками лише 10% відсотків патентів можуть буди успішно впроваджені у виробництво та майже 50% патентів втрачають чинність вже через 2 роки. Отже, незважаючи на те, що правова охорона  науково-технічних рішень, відповідно до законодавства, дозволяє власникам патентів завоювати на певний проміжок часу монопольне становище на ринку, далеко не кожний власник патенту може успішно скористатись своїм унікальним становищем.  

Так, можна звинувачувати державу у занадто повільному руху реформ в сфері інноваційної діяльності, проте і самі власники патентів повинні усвідомлювати, що їх науково-технічні ідеї далеко не завжди мають достатній комерційний потенціал, а деякі з них взагалі є футуристичними. Також, слід враховувати, що в Україні відсутня усталена практика обертання інноваційних ідей у відповідний продукт, не сформовані інститути ризикового фінансування. У цій ситуації, головна ініціатива щодо впровадження розробок у життя, повинна виходити саме від власників патентів, оскільки у інвестора завжди є декілька варіантів вкладання коштів, а інноваційні проекти, зі зрозумілих причин, для них не є пріоритетними.

У цьому зв’язку, актуальності набуває методи просування науково-технічних розробок, способи зацікавлення інвесторів у фінансуванні інноваційних проектів, про що, власне, і піде мова у наступних статтях.



РЕКОМЕНДУЄМО ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ:

Головні проблеми комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності в Україні    Читати далі

Введення об’єктів інтелектуальної власності в господарський обіг     Читати далі