Роль малих та середніх підприємств в розвитку інноваційної економіки.

В 2021 році Всесвітня організація інтелектуальної власності оголосила роль малих і середніх підприємств (МСП), у стимулюванні інноваційного розвитку, в якості ключової теми. З нагоди святкування Міжнародного дня інтелектуальної власності Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг висловив думку, що МСП, є «неоспіваними героями» світової економіки, які стануть локомотивом економічного зростання на етапі виходу з епідеміологічної кризи». Ще у 2020 році за ініціативою Дарена Танга було закладено початок роботи ВОІВ з підтримки МСП, як одного з пріоритетних напрямків діяльності організації. Результатом цієї ініціативи, нового Генерального директора, стало створення в структурі ВОІВ Сектору екосистем інтелектуальної власності та інновацій, завданням якого є координація робіт з підтримки МСП, підприємців та дослідників щодо комерціалізації інтелектуальної власності. Таким чином, ВОІВ продемонструвало серйозність свої намірів щодо підтримки інноваційних МСП на міжнародному рівні.

Як слід, в нашій свідомості інновації чи високі технології асоціюються з гучними брендами чи транснаціональними корпораціями. В цьому є доля істини, проте в розвинутих країнах саме малі та середні підприємства виконують важливу системоутворюючу функцію всієї інноваційної економіки. Незважаючи на те, що 90% витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) припадає на долю промислових гігантів, малий та середній бізнес здійснює нововведень у 2,5 рази більше ніж в корпоративних науково-дослідних інститутах та лабораторіях. За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) малі та середні підприємства генерують до 20% новацій, хоча їх витрати на інноваційні розробки є мізерними (4-5%) у порівнянні з великими корпораціями. Більше того, багато винаходів, які змінили життя людства, такі як: персональний комп’ютер, аудіомагнітофон, літак, гелікоптер, дефібрилятор, інтегральна схема, штучний серцевий клапан, конвеєрна лінія, кондиціювання повітря, мікропроцесор, твердопаливний ракетний двигун та багато інших піонерських винаходів були створені саме зусиллями творчих колективів дрібних компаній. Слід зазначити, що критерії за якими підприємство відноситься до «малого» або «середнього» є достатньо умовними, адже в різних країнах діють різні норми, які визначають ознаки віднесення суб’єкта підприємницької діяльності до відповідного типу. Наприклад в ЄС діють такі критерії: мікро-бізнес до 9 осіб, малий бізнес - до 49, середній від 50 до 249 співробітників. Проте в Сполучених Штатах під терміном малій бізнес може розумітися, як, власне, і малий так і середній бізнес. Як слід, мається на увазі компанія до 500 співробітників. Але в цій країні також діють і галузеві критерії, тому кількість працівників є доволі умовним орієнтиром.

Якщо раніше малі та середні компанії головним чином виконували функції створення робочих місць та протидії монополізму, то починаючи з 70 років минулого сторіччя, в епоху стрімкого розвитку НТП, інноваційна функція малого бізнесу набирає значних обертів і сьогодні можна стверджувати, що створення інноваційних продуктів є головною економічною функцією МСП в розвинутих країнах. Зараз в цих, саме малий та середній бізнес є основою економічної стабільності суспільства, генеруючи до двох третин ВВП. Так, в США 99% всіх компаній належать до сфери малого бізнесу, які створюють до 80% нових робочих місць, забезпечуючи роботою половину працездатного населення Сполучених Штатів. В країнах Європейського Союзу ситуація аналогічна: МСП складають більш ніж 90% усіх компаній, забезпечують 70% робочих місць та виробляють 70% ВВП. При цьому частка високотехнологічних компаній, з усіє кількості малих та середній підприємств, складає 40%.

Унікальність малих та середніх компаній, в контексті інновацій, полягає в їх гнучкості, мобільності, швидкості прийняття рішень, вмінні ефективно пристосовуватися до зміни умов, у можливості легко створювати творчу атмосферу за рахунок невеликих колективів. Завдяки цьому весь цикл «винахід – інноваційний продукт» значно скорочуєтеся. Проте, внаслідок обмежених фінансових можливостей, більшість МСП не займаються генеруванням нових знань, навіть в розвинутих країнах. Ця сфера є прерогативою великих корпорацій і держави. Але в розвинутих країнах дійшли висновку, що можна об’єднати і малий, і великий бізнес в єдиному інноваційному циклі, в якому нові науково-технічні розробки генеруються малими підприємствами, середні підприємства доводять їх до промислової стадії, а великі компанії налагоджують вже масове виробництво інноваційної продукції. Від такої взаємодії виграють і МСП, і промислові гіганти. Невеликі компанії отримують додаткові ресурси для розвитку та розширення бізнесу, такі як нові робочі місця, доступ до фінансових ресурсів, збільшення обсягів збуту продукції, великі ж підприємства звільняються від необхідності налагоджувати випуск повного спектру складових, з яких формується кінцевий продукт. До того ж, досвід розвинутих країн свідчить, що МСП в інноваційному аспекті є більш активними та схильні швидше засвоювати нові знання та впроваджувати нові технології. І навпаки, великі корпорації, зважаючи на певні ризики та значні витрати впроваджують нові розробки достатньо повільно. Так, аналіз структури продукції, що виробляється великими компаніями у Сполучених Штатах, демонструє, що 70% нововведень – це лише модифікації, 20% – незначні інновації і лише 10% дійсно нові продукти.

Таким чином, незважаючи не те, що малий та середній бізнес з одного буку більш чутливий до впливу зовнішніх факторів, таких як зміна ринкової кон’юнктури, конкуренція, економічні кризи, з іншого за оцінками фахівців в США та Західній Європі МСП є продуцентом майже 50% усіх інновацій на світовому ринку.

Проте без належного стимулювання на державному рівні навряд чи малий бізнес на Заході отримав би впливову роль на інноваційні процеси в економіці. Підвалини інноваційної активності МСП були закладені в Сполучених Штатах ще у 1982 році, завдяки федеральному закону «Про розвиток інноваційної діяльності в малому бізнесі». Головними цілями цього законодавчого акту були:

стимулювання технологічних інновацій;
участь малих підприємств у виконанні федеральних замовлень на виконання НДДКР;
залучення талановитих винахідників до участі в розробці технологічних інновацій;
допомога МСП у комерціалізації результатів НДДКР, виконаних за державним замовленням;
залучення МСП до участі у в спеціальних дослідженнях та розробках, які мають стратегічне значення для країни.

Слід зауважити, що зазначені ціли були не просто гаслами. Адміністративні механізми в США при реалізації інноваційної політики передбачають розподіл коштів на користь інноваційних МСП, адже третина видатків на НДДКР, які здійснює малий бізнес фінансуєтеся державою. Також, вагомим стимулом є податкові преференції, які дозволяють МСП виключати з суми податків витрати на придбання устаткування для проведення науково-дослідних робіт. Окрім того, податкові пільги передбачено і для інвестиційних компаній та венчурних фондів, які фінансують інноваційні проекти малого бізнесу. Важливу роль в розвитку інновацій мають федеральні програми, такі як «Інноваційні дослідження в малому бізнесі», «Трансфер технології малого бізнесу» відповідно до яких щорічно фінансується більш ніж 2 тис. інноваційних проектів.

Малий бізнес в Європейських країнах є досить вагомим фактором соціально-економічного розвитку. В найбільш розвинених європейських країнах частка зайнятого населення в МСП сягає 60%. При цьому від 30% до 60% МСП в цих країнах є інноваційно активними, а аналіз галузевої структури свідчить, що кількість інноваційних підприємств більше у виробничому секторі, порівняно зі сферою послуг. В ЄС інноваційна політика спрямована на створення рівних умов для малого та середнього бізнесу в конкурентній боротьбі з великими корпораціями. На урядовому рівні приділяється значна увага налагодженню тісних зав’язків між МСП і державними науково-дослідними установами. Проте головну роль в стимулюванні інноваційних МСП мають цілком практичні заходи, а саме податкові преференції. Наприклад, в Німеччині підприємства дохід яких не перевищує 2 млн. євро на рік, сплачують лише 50% від загальної суми, яка підлягає сплаті у якості податку. Також, МСП користуються пільговими умовами амортизації. Саме ці преференції є головними джерелами фінансування інноваційної діяльності МСП. Також, в багатьох європейських країнах практикується запровадження різноманітних програм щодо підтримки малого інноваційного підприємництва. Наприклад, в Австрії було створено Агентство з просування наукових досліджень, яке реалізує програми з підтримки малих високотехнологічних підприємств. В Данії є система преміювання за ризики та державні гарантії. В Норвегії з метою покриття ризиків інвесторів, які фінансують інноваційні проекти малих підприємств, існує спеціальний державний фонд. В Нідерландах за результатами регулярних досліджень банківської системи, створюються кредитні схеми, завдяки яким малий бізнес може отримати займи (до 0,5 млн. євро) на реалізацію інноваційних стартапів. У Великобританії для інноваційних компаній, які тільки починають свій бізнес податок на прибуток було знижено з 20% до 1%, а також була піднята планка неоподатковуваних інвестицій на 50%, до 150 тис. фунтов стерлінгів. У Швеції уряд активно сприяє підприємцям опановувати нові ринки збуту, шляхом надання безповоротної матеріальної допомоги у розмірі до 50% статутного капіталу. У Франції акцент зроблено на кадровій політиці, тобто держава фінансує видатки на підготовку кваліфікованих кадрів для малого бізнесу. Також, на кошти Акціонерного товариства «SOFARIS» фінансується модернізація устаткування малих підприємств, кредитуються дослідження та розробки нових продуктів, а також виведення їх на ринок.

Особливу роль в підтримці інноваційних МСП в західних країнах мають міжнародні фінансові організації та фонди. Завдяки цим організаціям формується необхідний фінансовий капітал, як для безпосереднього інвестування інноваційних проектів малого та середнього підприємництва, так і для гарантування інвестицій. Важлива функція цих фінансових утворень полягає в тому, що для багатьох МСП вони є єдиним джерелом фінансування на стартовому етапі. Усвідомлюючи важливість доступу МСП до фінансових ресурсів, Європейська комісія розробляє заходи щодо об’єднання зусиль провідних європейських фінансових структур в напрямку наповнення сфери малого та середнього бізнесу необхідними коштами для підтримки та розвитку їх інноваційної активності.

Таким чином, можна констатувати, що навіть в країнах з досить розвиненню ринковою економікою інноваційно активний малий та середній бізнес потребує пильної уваги та підтримки з боку держави. Без належного, послідовного та дієвого стимулювання, яке запроваджується в технологічно розвинутих країнах вже протягом тривалого часу, навряд чи сьогодні можна було б розглядати МСП як вагомий фактор інноваційного розвитку. Щодо країн, які розвиваються, в тому числі і в України, підтримка з боку держави малих і середніх підприємств є нагальною потребою. Проте, на жаль, сьогодні політика держави, в контексті інноваційного розвитку, не демонструє цілеспрямованості, системності, стабільності та послідовності, які вкрай необхідні,в такій важливій та водночас складній сфері як інновації.

Використані джерела:

Пошукова форма

Корисні посилання