Загалом тема оцінки ОІВ є досить великою та складною, тому нижче наведено лише головні моменти, які варто знати в процесі комерціалізації науково-технічних розробок.

Найбільш розповсюдженими ситуаціями, в  яких  вимагається  оцінка ОІВ є:

• внесення ОІВ до статутного фонду юридичної особи;
• визначення вартості прав на ОІВ при передачі права власності (продаж) на відповідний об’єкт; 
• укладання ліцензійного договору на використання ОІВ;
• постановка ОІВ, в якості нематеріальних активів, на бухгалтерський облік для подальшого їх використання в господарському обороті;
• розрахунок розміру компенсації в випадку порушення прав на ОІВ;
• розробка бізнес-плану з метою залучення інвестицій;

Головними нормативно-правовими актами в сфері оцінки об’єктів інтелектуальної власності є: Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон), Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 та Методика оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затверджена наказом Фонду державного майна України від 25 червня 2008 р. № 740.

Згідно з статтею 3 Закону, під оцінкою майна та майнових прав розуміється процес визначення їх вартості за процедурою встановленою  відповідними нормативно-правовими актами з оцінки майна, а саме в  національних стандартах оцінки майна,  методиках  та  інших  нормативно-правових  актах та  є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Професійна оціночна діяльність полягає в організаційному, методичному  та  практичному забезпеченні оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності  проведення оцінки  майна,  розгляді  та підготовці висновків щодо вартості майна.

Розглянемо випадки в яких, проведення оцінки майна є обов’язковим.  Відповідно до статті 7 Закону такими випадками є:

1. Створення підприємств  (господарських  товариств)   на   базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
2. Реорганізація, банкрутство, ліквідація державних, комунальних підприємств та підприємств  з  державною часткою майна (часткою комунального майна);
3. Виділення або  визначення  частки майна у спільному майні,  в якому є державна частка або частка комунального майна;
4. Визначення вартості   внесків   учасників та засновників господарського   товариства,   якщо   до   зазначеного  товариства вноситься  майно  господарських  товариств  з  державною   часткою (часткою  комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
5. Приватизація та інше відчуження  у  випадках,  встановлених законом, оренда, обмін, страхування державного майна, майна, що є у  комунальній  власності,  а  також  повернення  цього  майна  на підставі рішення суду;
6. Переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
7. Оподаткування майна згідно з законом крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої  оподатковується за нульовою ставкою;
8. Визначення збитків  або  розміру  відшкодування  у  випадках, встановлених законом;
9. В інших  випадках за   рішенням   суду  або  у  зв'язку  з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Слід зауважити, що практична діяльність з оцінки майна може  здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, тобто тількі  фізичними особами – суб'єктами  підприємницької діяльності та юридичними   особами, у складі яких працює принаймні один оцінювач. При цьому особи, які професійно займаються оцінкою ОІВ, повинні пройти спеціальне навчання, скласти кваліфікаційний іспит та отримати відповідний сертифікат.

Стисло розглянемо підходи та методи оцінки ОІВ. Відповідно до вищезазначеного Стандарту існують наступні підходи та відповідні їм методи до визначення вартості ОІВ:

1. Дохідний підхід застосовується для оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадку, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать такі права, від їх використання. Головним методом цього підходу є капіталізація доходів, тобто визначення вартості відповідного об’єкту на основі розміру доходів який він вже приносить або може згенерувати у майбутньому.
2. Витратний підхід (на основі активів) до оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на визначенні вартості витрат, необхідних для відтворення або заміщення об'єкта оцінки. Витратний підхід застосовується для визначення залишкової вартості заміщення (відтворення) майнових прав інтелектуальної власності шляхом вирахування з вартості відтворення (заміщення) величини зносу. Такий підхід передбачає визначення вартості ОІВ шляхом розрахунку витрат на його розробку та отримання правової охорони або визначення витрат на створення альтернативного аналога.
3. Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності використовується у разі наявності достатнього обсягу достовірної інформації про ціни на ринку подібних об'єктів та умови договорів щодо розпорядження майновими правами на такі об’єкти. При використанні цього підходу застосовується метод порівняння продажів, тобто для оцінки вартості відповідних актив порівнюється з аналогічним ОІВ, якій реалізується на відкритому ринку.

Слід зазначити, що за визнанням фахівців, в умовах несформованості вітчизняного ринку інтелектуальної власності при застосуванні підходів до оцінки ОІВ, у  першу чергу слід використовувати дохідний підхід, а ринковий та затратний як доповнюючи.

Список використаних джерел.

1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
2. Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185.
3. Методика оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затверджена наказом Фонду державного майна України від 25 червня 2008 р. № 740.
4. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности: – К:. «Институт интеллектуальной собственности и права»  – 2005. –  184 с.
5. Ковтуненко К., Шацкова Л. Особливості оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності // Економічний аналіз. Випуск 10. Частина 2. 2012. URL: irbis-nbuv.gov.ua › cgi-bin › opac › search › ecan_2012_10(2)__58.
6.  https://economy-ru.info/info/3895/.
7. http://www.elitarium.ru/intellektualnaya-sobstvennost-metod-ocenka-dohod-royalti-pribyl-diskontirovanie-stavka-kapitalizaciya-licenziya-aktiv/.
8. http://www.ocenchik.ru/vocabulary/s?id=212.