Введення об’єктів інтелектуальної власності в господарський обіг

Зрозуміло, що розробка навіть найперспективніших технологій ще не означає, що вони автоматично трансформуються в продукцію і самі по собі потраплять на ринок. Для цього вимагається знайти і обрати оптимальні шляхи їх комерціалізації. Тобто потрібен певний процес управління для оцінки нових технологій, підготовки їх до комерціалізації. Світова статистика свідчить, що з 100 науково-технологічних розробок до ринку доходять 10% таких що, дозволяють повернути з невеликим прибутком витрати на їх виробництво і лише 4% дають реально відчутний прибуток. Отже, закон переходу кількості в якість, в інноваційній сфері діє достатньо жорстко.    

Процес залучення в цивільний оборот результатів науково-технічної діяльності є проблемою складною, багатоплановою і принципово новою для України, оскільки це пов’язано з внесенням ринкових відносин у сферу науки і технологій. На відміну від пострадянських країн, держави з розвиненою ринковою економікою активно використовують інтелектуальні ресурси в своїй операційній діяльності ще з 60-70 років 20 століття. Таке широке використання інтелектуальної власності в економічному обороті, поступово призводить до глобальних структурних економічних зрушень. Адже сьогодні, багато фахівців в економічній сфері, говорять про формування нового типу економічної системи  – “економіки знань”.

Використання об’єктів інтелектуальної власності в господарській діяльності дозволяє істотно підвищити конкурентоспроможність підприємства, зокрема:

  • забезпечити реальний контроль за часткою ринку інноваційної продукції та можливість законного переслідування недобросовісних конкурентів і порушників виняткових прав на об’єкти інтелектуальної власності;
  • отримати додаткові доходи при повній передачі прав на об’єкти інтелектуальної власності або при укладанні ліцензійних договорів; 
  • отримати суттєві переваги в бізнесі (оборотоспроможні ОІВ є вельми ефективним інструментом управління вартістю діючого підприємства);
  • підвищувати вартість активів підприємства шляхом їх капіталізації;
  • проводити амортизацію нематеріальних активів, таким чином  зменшуючи податок на прибуток.

Загалом існує дві головні стратегії введення об’єктів інтелектуальної власності в господарський обіг: 1) продаж або передача прав на об’єкт інтелектуальної власності і 2) продаж  інноваційної продукції, виготовленої з використанням відповідного патенту. У першому випадку власник патенту виходить на ринок ліцензій, у другому на ринок товарів та послуг. При цьому перша стратегія може бути реалізована шляхом: внесення відповідних прав на об’єкти інтелектуальної власності до статутного фонду підприємства;  продажу прав інтелектуальної власності; видачі ліцензії на використання відповідного об’єкту та отримання визначених договором сум роялті. Реалізація другої стратегії передбачає розгортання власного виробництва з використанням відповідної науково-технічної розробки.         

Зрозуміло, що кожен  винахідник обирає для себе самостійно напрямок реалізації належних йому об’єктів інтелектуальної власності, проте нерідко це відбувається достатньо сумбурно, без належного вивчення ситуації, внаслідок відсутності відповідних знань, навичок та досвіду. Так, деякі винахідники, які отримали патент на корисну модель та не провели достатньо якісний пошук аналогів, можуть зіткнутися з тим, що їх науково-технічна розробка не тільки вже існує, а й успішно використовується у виробництві.   

У цьому зв’язку доцільно розглянути переваги та недоліки вищенаведених стратегій введення в господарський обіг ОІВ:

  • самостійна комерціалізація ОІВ передбачає відкриття власного виробництва з використанням запатентованої розробки  та виведення на ринок інноваційної продукції. Превагою у цьому випадку є зберігання за розробником всіх прав на ОІВ та отримання найвищого обсягу прибутку (у порівнянні з іншими способами комерціалізації), у випадку успішної реалізації проекту. Суттєвими недоліками цього методу є високі ризики, досить значні витрати на організацію власного виробництва та тривалий строк повернення інвестицій.   
  • часткова передача прав на ОІВ: продаж ліцензій, франчайзинг, передавання певних знань (секретів виробництва) в обсязі, обумовленому ліцензійним договором. Перевагами цього способу є незначні витрати, низькі ризики, можливість виходу на ринок за рахунок інших компаній, стабільне отримання ліцензійних платежів (роялті). Недоліками є відносно незначні доходи та наявність ризиків, пов’язаних з порушенням патентних прав.   
  • Повна передача прав на ОІВ (продаж) інший особі. До переваг цього способу належать низки витрати, незначні ризики, швидке повернення вкладених коштів. Головними недоліками цього шляху комерціалізації можуть бути значні витрати на пошук осіб, зацікавлених  в придбанні прав, витрати на юридичне супроводження, відносно низький рівень доходу отриманого від продажу ОІВ, а також ризик неотримання значного обсягу доходів від самостійного використання відповідних прав. До того ж, слід пам’ятати, що у такому випадку, на відміну від ліцензування, дохід від продажу ОІВ є одноразовим.

Зважаючи на наведене можна сформулювати наступні загальні рекомендації. Для патентів, що мають специфічний, вузько спрямований характер та можуть бути використаними на досить вузькому колі підприємств, доцільно обрати ліцензування або повну передачу прав на ОІВ. Якщо розробка може бути запропонована широкому колу споживачів, перевагу слід віддати створенню власного виробництва, оскільки в перспективі такий спосіб може принести значні прибутки.

 

Список використаних джерел.

  1. Тюха І.В., Кузнецова В.А. Проблеми інноваційної діяльності в Україні та на вітчизняних підприємствах // Ефективна економіка № 11, 2015. URL:  http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4545.
  2. Гаранина Т.А. Роль нематериальных активов в создании ценности компании: теоретические и практические аспекты // Корпоративные финансы № 4 (12), 2009. URL:  https://cyberleninka.ru/article/v/rol-nematerialnyh-aktivov-v-sozdanii-tsennosti-kompanii-teoreticheskie-i-prakticheskie-aspekty.
  3. Березовкая Т. Как интеллектуальный капитал влияет на  стоимость компании в реалиях укринского рынка? URL:  https://blog.liga.net/user/tpavliuk/article/6334.
  4. https://www.patent-rus.ru/doc/kommercializaciya-patenta/.
  5. http://ncic.su/news/32/18/kapitalizatsiya/d,ncic.