Традиційно індикатором розвитку інноваційної сфери країни є міжнародні рейтинги, які складаються авторитетними міжнародними організаціями або незалежними агенціями, шляхом всебічного аналізу  множини  певних показників. Результати таких досліджень мають не тільки наукову цінність та привід для дискусій експертів, але мають й цілком прикладний характер, оскільки  виконують функцію своєрідного маркеру для інвесторів та дають змогу державним органам об’єктивно оцінити результати реформ. У совою чергу результати щорічних досліджень певних секторів соціально-економічної, правової та політичної сфери формують відповідне відношення до країни, створюють її загальний клімат, який або сприяє  розвиту або навпаки веде до ізоляції.

Серед найбільш популярних індикаторів слід зазначити: Міжнародній індекс захисту прав власності (International Property Rights Index (IPRI)), Глобальний індекс інновацій (Global Innovation Index), Індекс інноваційного розвитку Bloomberg (Bloomberg Innovation Index), Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index), Інноваційний індекс Євпропейського інноваційного табло (Innovation Union Scoreboard), Глобальний індекс конкурентоспроможності талантів (Global Talent Competitiveness Index).

У цій статті розглянемо Міжнародній індекс захисту прав власності (International Property Rights Index (IPRI)). Цей індекс щорічно розраховується Міжнародним альянсом прав власності починаючи з 2007 року. На сьогодні кількість учасників, які входять до цього глобального рейтингу налічує 129 країн, які генерують 98% світового ВВП та складають 94% населення земної кули. IPRI – це інтегрований показник, який характеризує загальний нормативно-правовий клімат в країні та ефективність системи захисту прав власності. З методологічної точки зору розрахунок цього індексу здійснюється шляхом аналізу 10 індикаторів, що розраховуються на базі статистичних даних Організації економічного співробітництва та розвитку, Всесвітнього банку, Світової організації торгівлі, інших дослідницьких установ. Сукупність індикаторів складається з 3 груп та має наступну структуру: 

За результатами досліджень, кожен з 10 наведених індикаторів оцінюється за десятибальною шкалою. Оцінка 10 є найвищим балом. Для кожної з 3 груп індикаторів вираховується середнє арифметичне значення. Остаточний результат уявляє собою середнє арифметичне усіх 3 груп, на основі якого здійснюється ранжування країн. 

У першу п’ятірку світових лідерів Міжнародного індексу захисту прав власності входять Фінляндія, Швейцарія, Сінгапур, Нова Зеландія і Японія. При цьому такі технологічно розвинені гіганти світової економіки як, Сполучені Штати посилі 13 позицію в рейтингу, Німеччина і Великобританія на 16 та 18 місці відповідно, Франція на 23 сходинці. В середньому зазначені країни набрали по 8 балів. Максимальний бал отримала Фінляндія – 8, 654. Отже, враховуючи десятибальну шкалу  IPRI учасникам рейтингу ще є куди рости.

За оцінками IPRI ситуація в Україні із захистом приватної власності  є доволі складною. Нижче у таблицях (складені за даними звіту IPRI за 2020 рік) наведені бали,  які набрала Україна за визначеними  показниками та відповідні рейтинги.

Загальний та регіональний IPRI по Україні

Захист прав інтелектуальної власності в Україні

Як видно з даних, наведених у таблицях, в загальному рейтингу захисту прав власності Україна посідає 105 місце з 129 можливих, опинившись між африканських країн – Замбією і Бурунді. Очевидно, що для країни, яка знаходиться в центрі Європи – це ганебний результат. В регіональному розрізи ситуація не набагато краще. Серед країн Центрально-Східної Європи і Центральної Азії маємо 22 позицію з 25. Гірші результати лише у Боснії і Герцеговині, Молдові і Албанії. Перши сходинки в регіоні займають Естонія, Чехія, Литва, Словаччина і Кіпр.                 

Стосовно прав інтелектуальної власності ситуація не така однозначна. Загальний показник захисту прав інтелектуальної власності знаходиться майже на тому ж рівні, що й глобальний показник IPRI та склав у 2020 році 4,563 бали, що відповідає 90 місту в рейтингу та 15 сходинці в регіоні. Слід відзначити, що по відношенню до 2016 року у 2020 році є певний прогрес, проте він настільки мізерний, що ніяк не впливає на ситуацію в цілому. Проте, показник захисту патентних прав в Україні є доволі високим – 7,750 балів і 40 та 8 місця в рейтингу відповідно. Отже, маємо яскравий приклад того як реформи у сфері патентного права, які були здійснені останніми роками щодо відповідності світовим стандартам, дають свої позитивні результати та закономірно відбиваються у світових рейтингах. Однак, ситуація з захистом авторських прав в Україні жахлива – лише 1,700 балів і 89 та 21 місце у рейтингу відповідно. Така ситуація підтверджується і дослідженням BSA Global Software Survey, яке у 2018 році було здійснено Асоціацією виробників програмного забезпечення та згідно з яким майже 80% програмного забезпечення на українських комп’ютерах є неліцензійним, хоча для США цей показник складає лише 15%, для Західної Європи – 26%.              

Отже, з точки зору ретроспективи Україна демонструє стабільно низькі показники, що натякає на глибокі застійні процеси в правовому середовищі, які у свою чергу залежать від політичної та соціально-економічної ситуації. Зрозуміло, що в таких умовах стрімкий або випереджаючий розвиток в інноваційної сфери, про який нерідко говориться в експертних середовищах в якості рецепту виходу України з економічної кризи, унеможливлюється. Також певні занепокоєння викликає й ситуація, що склалася навколо Конституційного суду України, адже це може негативно вплинути на рейтинги України у 2021 році. Єдиною сильною стороною України в рейтингу IPRI є патентний захист, проте це досягнення цілком нівелюється низьким рівнем захистом прав на загальному рівні. Слід також зауважити, що Міжнародній індекс захисту прав власності має високу кореляцію з Глобальним індексом конкурентоспроможності та з індексом процвітання Інституту Legatum. Адже, розвинені інститути прав власності є підґрунтям для економічного зростання та формування заможного суспільства, тому опосередковано IPRI дає уяву про ситуацію в тій або інший країні в цілому. Таким чином, низький рейтинг України в контексті захисту прав власності є сигналом для гострої ситуації в інших сферах суспільного буття.

У цьому контексті, як приклад позитивних зрушень, необхідно відзначити  зміни до законодавства в сфері інтелектуальної власності, які відбулися протягом 2020 року, а саме прийняття Верховною Радою Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями», «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності», які було прийнято у зв’язку з необхідністю забезпечити ефективне виконання Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Є певні сподівання, що робота у цьому напрямку не залишиться не поміченою експертами Міжнародного альянсу прав власності і позитивним чином вплине на IPRI-рейтинги України у майбутньому.    

Використані джерела:

1. https://www.internationalpropertyrightsindex.org/.
2. https://rospatent.gov.ru/ru/news/vysokij-pokazatel-rossiya-po-urovnyu-zashchity-patentov.
3. http://www.economy.in.ua/pdf/3_2012/4.pdf.
4. http://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/287.
5. https://gtmarket.ru/ratings/legatum-prosperity-index.
6. https://day.kyiv.ua/ru/article/panorama-dnya/ukraina-i-vyzovy-globalizacii.
7. https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/vr-priynyala-zakoni-u-sferi-zahistu-prav-intelektualnoyi-vlasnosti-shcho-novogo-u-cih-zakonah-.html.