Відомий усім вислів «хто має інформацію, той керує світом» зараз стає актуальним як ніколи, адже сьогодні дані та вільний доступ до них є основою науково-технологічного розвитку, який, у свою чергу, визначає місце кожної окремої країни в глобальній інноваційній ієрархії. У цьому контексті постає багато питань, які пов’язані з використанням інформації, а саме: значення даних, їх застосування, безпека та правові питання охорони й захисту.

 Саме розгляду цих питань була присвячена дискусія «Інтелектуальна власність та передові технології», організована Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) у вересні минулого року, яка являє собою масштабний міжнародним форум і в ході якої провідні фахівці висловлюють свої думки щодо проблем інтелектуальної власності, пов’язаних з розвитком технологій і, зокрема, інформаційної сфери.           

Відкриваючи захід, Генеральний директор ВОІВ Дарен Танг заявив: «Якщо цифровізація – це двигун економіки майбутнього, то дані – це її пальне». Очільник ВОІВ також висловив думку, що розширення доступу до глобальної мережі (зараз до Інтернету підключено 60% населення планети) створює великий потік даних, що стимулює стрімкий розвиток технологій, і «у цьому взаємопов’язаному світі вкрай важливо розуміти природу даних та їх цінність».  

Структура дискусії, у ході якої учасники оборювали актуальні питання ефективних способів використання даних, має такий вигляд:

• значення даних;
• соціальна роль інформації;
• структурування та взаємозв’язок;
• інформація в контексті регулювання;
• взаємозв’язок даних та інтелектуальної власності.

Яскравим та одночасно сумним прикладом важливості даних і їх аналізу є потужний ураган «Боб», який обрушився на індійський штат Одіша в 1999 році та забрав життя майже 10 тис. людей. Індійські урядовці зробили висновки та доручили відповідному державному органу збирати й аналізувати необхідні метеорологічні дані для попередження таких ситуацій у майбутньому. Результати дослідження відповідної інформації виправдали очікування: коли у 2013 році ураган повернувся до Одіша з тою самою міццю, начебто перевіряючи пройдені уроки, було евакуйовано понад 1 млн населення, врятовано тисячі людей і стихійному лиху не вдалося повторити трагедію 1999 року.              

Таким чином, приклад індійського штату Одіша яскраво демонструє  вже не стільки цінність даних, скільки їх безцінність, коли мова йде про життя мільйонів людей. Проте попередження насідків метеорологічних явищ – це лише одна з багатьох сфер, у якій збір даних відіграє важливу роль.

Швидке поширення різноманітних інтелектуальних пристроїв та датчиків для збору й аналізу інформації значно збільшує сферу застосування даних. Наприклад, компанія Airbus значно скоротила строки поставок матеріалів завдяки впровадженню системи обміну проєктними та інженерними даними з постачальниками. Отже, уміле поводження з інформацією може підвищувати економічну ефективність та створювати підґрунтя для побудови не тільки нових технологічних компаній, таких як Amazon, Netflix, Facebook, а навіть цілих галузей, у яких інформація є одним з головних ресурсів.

Другим аспектом є соціальна роль даних і баланс між суспільними та приватними інтересами щодо їх використання. Наприклад, патентна інформація або дані, що були публічно розкриті винахідниками, є яскравим прикладом цінності інформації для невпинного розвитку науки та технологій. На думку деяких науковців, у сфері державного управління певна інформація повинна бути у вільному доступі. Багато даних мають комерційну цінність, тому приватні інвестори вкладають кошти в системи їх збору, накопичення, аналізу та поширення. Проте є й інша категорія даних, які мають передусім соціальну цінність і не викликають інтересу з боку бізнесу. У цій ситуації велика роль належить державі як головному продуценту інформації, яка, відповідаючи суспільним  інтересам, повинна залишатися у вільному доступі. Прикладом цього є оприлюднення компетентними державними органами національних статистичних даних, які є у вільному доступі та якими користуються як суспільство, так і бізнес.     

Учасники дискусії також обговорили філософські питання балансу між приватними й суспільними інтересами щодо використання інформації. Так, представник Японії професор Дзіро Кокуріо висловив думку щодо доцільності використання західного підходу, який ґрунтується на доктрині верховенства приватної власності, та порівняв його з принципом всезагального блага, який більш притаманний азійський культурі та відповідно до якого інформація належить усьому суспільству, а не окремим особам. Тож проблема балансу суспільного та приватного інтересу залишається актуальною й у часи цифрової економіки.

  Іншою темою обговорення були проблеми, пов’язані зі структуруванням, взаємозв’язком та стандартизацією даних. Проблема обумовлена їх величезними масивами, які швидко збільшуються завдяки швидкому розвитку технологій їх зберігання й обробки. Так, за інформацією ВОІВ, 90% усіх даних світу було створено лише за останні 2 роки, а щоденний приріст даних у 2500 разів перевищує обсяг даних, що зберігаються в Британський бібліотеці. Проте такі «космічні» обсяги породжують певні проблеми, пов’язані з релевантністю, узгодженістю й ефективністю обміну інформацією.

Експерти вбачають велику залежить від контексту, у якому дані генеруються та використовуються, що безпосередньо впливає на їх цінність. Тобто користь інформації залежить від сфери її застосування та зв’язку з іншими спорідненими даними. Так, будь-які медичні дані, які використовуються для діагностики захворювання, є цінними, якщо їх аналіз здійснюється в контексті порівняння з аналогічними даними. До того ж деякі види даних залишаються корисними навіть після їх використання, а інші, такі, наприклад, як метеопрогнози, навпаки – швидко втрачають свою актуальність.

Таким чином, для найбільш ефективного використання інформації дані повинні бути певним чином структуровані, взаємоузгоджені та сумісні. Більше того, деякі учасники дискусії вважають, що для ефективного обміну даними вони  повинні підлягати єдиній стандартизації.    

Дані в контексті регулювання – наступна тема для обговорення між учасниками, актуальність якої полягає у виникненні складних питань щодо визначення, класифікації та регулювання інформаційних масивів. Ці питання також торкаються безпеки, етики, конфіденційності та прав власності.

Гострою проблемою, на думку фахівців, є занадто роздута тема конфіденційності та втрата контролю над особистими даними внаслідок їх тотального захисту на рівні законодавства багатьох країн. Адже абсолютизуючи принцип конфіденційності особистих даних, на думку  експертів, «ми більшою мірою ризикуємо втратити цінні можливості». Варіантом вирішення цієї дилеми є використання даних тільки для конкретних цілей за умови відповідної згоди їх власника на принципах справедливості та гідності. У будь-якому разі дані повинні відслідковуватися заради гарантії їх цілісності.

І головне питання: яке відношення дані мають до інтелектуальної власності? Учасники дискусії прийшли до висновку, що більшість даних не вписуються в сучасну правову систему інтелектуальної власності. За оцінками Міжнародної асоціації з охорони інтелектуальної власності (AIPPI), проблема полягає в тому, що права інтелектуальної власності захищають результати інтелектуальної, творчої діяльності, проте більшість даних не мають відношення до творчого процесу. Патентне право може захищати процес використання інформації або їх генерування, але не дані як такі. Навпаки, авторське право може захищати деякі типи даних за умови їх певного структурування та оригінальності.  

Таким чином, права інтелектуальної власності в контексті даних мають певні обмеження й не можуть захищати інформацію в повній мірі. Проте альтернативним шляхом захисту даних можуть бути захист комерційної таємниці або договірне право.            

 Отже, дані є неординарною проблемою для царини інтелектуальної власності. З одного боку, інтелектуальна власність стимулює інвестиції в бази даних, надаючи інвесторам права на їх використання, з іншого – деякі норми права містять певні обмеження щодо інтелектуального аналізу баз даних, створюючи певні труднощі для застосування та розвитку систем штучного інтелекту.   

Загалом широкомасштабна дискусія щодо даних та їх зв’язку з інтелектуальною власністю виявила глибину та складність проблеми. Адже, з одного боку, інтелектуальна власність стимулює створення даних, а з іншого – гальмує процес їх активного використання певними обмежувальними нормами. У кінцевому підсумку учасники обговорення прийшли до висновку про необхідність прозорості, довіри та забезпечення балансу між різноманітними інтересами.  

За матеріалами:  WIPO MAGAZINE.