Вище (частина І) було розглянуто класичну схему життєвого циклу товару. Проте, якщо продуктом є об’єкт інтелектуальної власності його  становлення має певні особливості.

Мал. 2. Етапи життєвого циклу винаходу [10].

Як видно з малюнку 2 головна відмінність життєвого циклу товару, який є об’єктом інтелектуальної власності, від життєвого циклу традиційного продукту, виявляється у вельми тривалому етапі розробки товару. Слід зазначити, що в класичних схемах життєвого циклу  (мал. 1, частина І), етап розробки товару взагалі відсутній або йому не надається суттєвого значення. Це пов’язано з тим, що звичайні (традиційні) товари не вимагають для свого створення великих інтелектуальних зусиль, в тому сенсі, що вони не є наукоємними. Загалом під наукоємною продукцією розуміють товари, створені за результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).   

Розглянемо стадії, що входять до етапу розробки інноваційного продукту.

Стадія маркетингових досліджень включає вивчення розробником потреб ринку у нових товарах та дослідження товарів-аналогів на предмет їх недосконалості з точки зору споживача, тобто, по суті, вивчення умов конкурентоспроможності продукту. При створенні нового продукту розробник повинен сприймати його ідею на трьох рівнях: товар за задумом, товар в реальному виконанні і товар з підкріпленням. В ідеї товару за задумом розробник прагне врахувати результати проведених маркетингових досліджень. Ідея товару в реальному виконанні містить таки властивості, як рівень якості, оформлення, торгова назва та спеціальна упаковка. Ідея товару з підкріпленням означає надання додаткових послуг покупцю, таких як монтаж, гарантія, сервісне обслуговування, продаж товару в кредит. В цьому контексті слід зазначити, що стадія маркетингових досліджень є фактором підсилюючим винахідницьку активність. Вирішення задач технічного характеру сприяє появі не тільки удосконалених в технічному відношенні товарів, а навіть появі піонерських розробок.    

Невід`ємною складовою маркетингу інтелектуальної власності є проведення патентних досліджень. Патенти виконують не тільки  функцію охорони та захисту прав винахідників, вони є потужним  джерелом науково-технічної інформації, яка містить відомості, як про конкретні розробки, так і про рівень науково-технічного прогресу в цілому. Проведення патентних досліджень дозволяє значно знизити ризики створення винаходів, які при їх введенні до господарського обороту, можуть виявитися неконкурентоздатними. Фонди патентної інформації дозволяють на законних підставах збирати новітню науково-технічну інформацію, щодо об`єктів патентного права та  аналізувати зміни і тенденції в науково-технічних дослідженнях.

Останнім часом, як розвиток патентних досліджень, набуло широкої популярності створення патентних ландшафтів (Patent Landscape). Патентний ландшафт, як інструмент маркетингу, уявляє собою інформаційно-аналітичне дослідження визначених масивів патентної інформації, при цьому за рахунок певних методів візуалізації патентний ландшафт робить надання складної та специфічної інформації доступною для сприйняття навіть не спеціалістами, а також значно підвищує рівень опрацювання самої патентної інформації.          

На базі патентних досліджень (складання патентних ландшафтів) підприємство або винахідник виявляє ключові фактори конкурентоспроможності нововведення, такі як, технічний рівень продукції, відповідність якості вимогам споживача, віддзеркалення в продукції тенденцій розвитку галузевих ринків. Таким чином, патентні фонди, перетворюються в інструмент маркетингу і  відіграють роль джерела цінної інформації з точки зору комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Стадія науково-дослідних робіт (НДР) включає аналіз результатів проведених маркетингових і патентних досліджень. Результатом такого аналізу повинно бути позитивне або негативне рішення щодо розробки товару ринкової новизни. Просування на ринок нової продукції пов`язано із значними  ризиками. З світової практики відомо чимало прикладів створення відомими компаніями нової продукції, яка не знайшла попиту на ринку, в результаті чого вони понесли значні збитки, а деякі навіть потерпіли крах. За даними західних експертів, на ринку товарів широкого споживання зазнає поразки 40% всіх пропонованих новинок, на ринку товарів промислового призначення - 20% і на ринку послуг - 18%.

В тому разі якщо рішення щодо розробки товару на основі даних маркетингових та патентних досліджень  є позитивним  здійснюється формування сукупності ідей товару, їх відбір, розробка задуму товару та його перевірка. Ідея товару дає загальне уявлення про новинку, задум товару - це опрацьований варіант ідеї, виражений в зрозумілих для споживача характеристиках, образ товару - конкретне уявлення, що склалося у споживачів щодо реально існуючого або потенційного товару. Перевірка задуму товару здійснюється шляхом його випробування на відповідних групах споживачів, яким надаються варіанти всіх  опрацьованих задумів.

Стадія дослідно-конструкторських робіт (ДКР) включає виконання робіт по втіленню задуму в реальний товар. На цій стадії виконуються операції по створенню конструкції або розробці технологічного процесу, розробці конструкторської та технологічної документації, виготовленню, випробуванню і доробці різних зразків нового товару. На стадії ДКР з`ясовується, чи є, наприклад, винахід або корисна модель, промислово придатною  з технічної точки зору та рентабельною.

На стадії патентного захисту проводиться патентування науково-технічних розробок. Слід зазначити, що відповідно до національного законодавства винахід є охороноздатним, якщо він відповідає трьом критеріям: є новим, має винахідницький рівень та є промислово придатним. Основною метою патентування науково-технічних розробок є отримання виняткових прав на об'єкти інтелектуальної власності. При цьому, правова охорона новітніх науково-технічних рішень відповідно до законодавства в сфері інтелектуальної (промислової) власності дозволяє фірмам завоювати на певний проміжок часу монопольне становище на ринку. В цьому, власне, і полягає одна з суттєвих переваг, що надається виключними правами на ОІВ. Інтелектуальна власність стає, таким чином, одним з найважливіших результатів наукових досліджень і розробок, який може бути комерційно реалізований в умовах внесення ринкових відносин у сферу науки і технологій.

Стадія створення прототипу означає фізичне втілення об`єкту інтелектуальної власності та отримання одного або декількох зразків товару, в якому мають бути реалізовані ключові якості, що визначають конкурентоздатність товару. Серед таких якостей слід відмітити здатність товару (послуги) задовольняти потреби споживачів, які були виявлені в результаті маркетингових досліджень, безпеку та надійність нового продукту, при цьому собівартість товару повинна знаходитися в рамках розрахункових, кошторисних витрат виробництва.

Далі, прототип, у відповідних лабораторіях, піддається функціональним випробуванням. Після цього етапу, випробування проводяться в ринкових умовах видячи з розробленої для цієї мети маркетингової програми. За наслідками функціональних і ринкових випробувань, при необхідності, здійснюється доробка прототипу.

Стадія промислового освоєння товару означає підготовку виробництва і розгортання комерційної реалізації нового продукту, який  успішно пройшов всі попередні стадії. Ця стадія, пов`язана з будівництвом або орендою приміщень, придбанням устаткування, проведенням монтажних та пуско-налагоджувальних робіт. Проводиться відповідна рекламна компанія, створюється збутова мережа. Здійснюючи заходи по розгортанню  виробництва нового продукту необхідно враховувати загальногосподарську та галузеву кон'юнктуру, яка склалася на території країн де буде проводитися реалізація нового товару, а також загальні тенденції розвитку ринку.

Вище було проаналізовано сім стадій першого етапу, етапу розробки товару, другий етап, тобто вихід на ринок, за розвитком стадій цілком співпадає з життєвим циклом традиційних товарів.

Підсумовуючи вищевикладене можна вважати, що однією з головних особливостей маркетингу інтелектуальної власності є зосередження значних зусиль на стадії розробки товару, в основу якого покладено інтелектуальні ресурси.

Література:

1. Цивільний кодекс України.
2.Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”  від 15   грудня 1993 року   N 3687-XII.
3.Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15грудня 1993 року № 3688 –  XІІ.
4.Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. – К.: “Інститут інтелектуальної власності і права”, 2003.
5.Довгий С.О., Дроб’язко В.С., Жаров В.О., та ін. Право інтелектуальної власності. Том І.  – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.
6. Еванс Дж. Р., Б. Берман. Маркетинг. – М.: «Экономика», 1990. – С.152, 156.
7.Мухопад В. И., Устинова Л. Н., Суслина И. В. Маркетинг   интеллектуальной собственности. - М.: ИНИЦ Роспатента, 2001. – С. 40. 
8. Цыбулев П. Н. Оценка интеллектуальной собственности. – К.: ЗАО «Институт интеллектуальной собственности и права». – 2005. – С. 19.
9. Бутнік-Сіверський О. Б. Економіка  інтелектуальної власності. – К.: “Інститут інтелектуальної власності і права”, 2003. – 296 с. – С. 45.
10. Цыбулев П. Н. Маркетинг интеллектуальной собственности. – К.: ЗАО «Институт интеллектуальной собственности и права». – 2004.
11.Ревуцький  С. Теоретичні та практичні проблеми використання   інтелектуального капіталу . // Інтелектуальний капітал. – 2002 – №2.
12.Рач.В.,  Чугуєвець С. Інтелектуальна власність як базове поняття нової економіки. // Інтелектуальна власність. – 2003 – № 6.
13. Тюрина В.И., Астафьева Н.В., Плотников А.П., Ипполитова А.А. Патентные ланжшафты как интрумент маркетинга интелектуальной собственности. // Вопросы економики и права. – 2017 – № 3. URL: https://law-journal.ru/files/pdf/201703/201703_68.pdf.   
14. Закон Ураїни «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» від 9 квітня 2004 року № 1676-IV.
15. Павленко Т.В., Ключнікова М.В. Вплив інтелктуальної власості  на конкурентоспроможгість наукоємного підприємства. // Економічий вісник НТУУ «КПІ». – 2013. URL:  https://economy.kpi.ua/uk/node/573.