У лютому 2022 року Центром глобальної інноваційної політики Торгової палати США оприлюднено звіт «Міжнародний індекс інтелектуальної власності 2022: змагання за завтрашній день». Автори звіту відстоюють ідеї міцної системи інтелектуальної власності, яку повинна мати кожна держава, якщо вона бажає створювати належне підґрунтя для розвитку винахідницької діяльності. Результати дослідження екосистеми інтелектуальної власності, як у кожній окремій країни, так і на міжнародному рівні, демонструють, наскільки важливим є піклування держави про захист прав інтелектуальної діяльності. Адже розвинуті та стабільні системи охорони результатів творчої діяльності стимулюють новаторів генерувати нові ідеї, іти на ризик задля їх комерціалізації, і навпаки – слабкі, нестійкі системи спричинюють занепад інтелектуальної, творчої діяльності та в кінцевому підсумку підривають самі засади функціонування інноваційної сфери.

Уже впродовж 10 років Міжнародний індекс інтелектуальної власності є своєрідним путівником для представників влади, державних органів, підприємців, фахівців, який демонструє тенденції, проблеми, слабкі місця в системі або навпаки – успіхи тої чи тої країни у сфері інтелектуальної власності. Слід відмітити, що зусилля світової спільноти, спрямовані на розвиток системи інтелектуальної власності, не були марними, адже дані свідчать, що за останнє десятиріччя на глобальному рівні система зміцнилася та має потенціал для подальшого розвитку.

Звіт починається з переліку ключових тез, які характеризують стан справ  у сфері інтелектуальної власності на світовому рівні, а саме:

• за останні 10 років глобальне середовище сфери інтелектуальної власності покращилося, хоча на багатьох світових ринках є певні проблеми;
• враховуючи стрімке зростання онлайн-піратства за останнє десятиріччя, головною проблемою багатьох країн було порушення авторських прав, тому значні зусилля спрямовані саме на боротьбу із цією проблемою. У результаті, завдяки новим інструментам боротьби з порушенням прав в Інтернеті, маємо позитивні зміни;
• проте, якщо ситуація у сфері захисту авторських прав поліпшується, проблема з контрафактною продукцією, обсяги якої сягнули 2,5% світової торгівлі, є доволі гострою й потребує вжиття більш ефективних заходів;
• товари та послуги, тісно пов’язані з інтелектуальною власністю, зіграли важливу роль у боротьбі з COVID-19;
• проте, незважаючи на вирішальну роль інтелектуальної власності у боротьбі з глобальною пандемією, деякі члени Світової організації торгівлі виступають з пропозиціями щодо відмови від міжнародних зобов’язань у сфері інтелектуальної власності;
• у 45 країнах з тих 53, які взяли участь у дослідженні, спостерігалося поліпшення ситуації в ІР-сфері. Особливо високі результати показали Об’єднані Арабські Емірати й Перу;
• за 10 років складання ІР-індексу, середній бал учасників зріс на 1,5% з 55,72% у 2012 році й до 57,22% – у 2022 році. Прогрес здебільшого спостерігався у сфері патентування та міжнародних угод, що є індикатором розуміння важливості охорони науково-технічних розробок та важливості глобального захисту й гармонізації стандартів у сфері ІР;
• незважаючи на певний прогрес, середній міжнародний показник індексу складає близько 60%, що вказує на значний запас росту для досягнення «золотого стандарту»;
• країни з різним рівнем економічного розвитку використовують судові заборони як інструмент блокування доступу до контенту, який порушує авторські права, що призвело до значного зниження рівня піратства. Загалом за останні 5 років оцінка в цій категорії зросла із 46, 44% до 49,57%;
• аналіз ринку контрафактної продукції показує, що обсяг торгівлі підробками у 2021 році склав майже 500 млрд доларів, що перевищує ВВП багатьох європейських країн;  
• лише 27% з усіх країн, що беруть участь у дослідженні, надають своїм митним органам повноваження  «ex officio» – право на вилучення підозрілих товарів;
• 29% країн не оприлюднюють інформацію про дії своїх митних органів щодо контрафактної продукції;
• створення вакцин, терапевтичних засобів та технологій у боротьбі з коронавірусом стали можливими завдяки вже наявній інноваційній екосистемі, заснованій на захисті прав інтелектуальної власності;
• ефективність системи захисту прав інтелектуальної власності мала своїм результатом добровільні ліцензійні угоди, які дозволили швидко поширити виробництво необхідних ліків по всьому світу.

У дослідженні взяли участь 53 країни, при цьому була проаналізована  ситуація в таких сферах:

• патенти;
• авторське право;
• торгові марки;
• промислові зразки;
• комерційні таємниці;
• комерціалізація;
• правозастосування;
• системна ефективність;
• членство та ратифікація міжнародних угод.

За рівнем патентного захисту п’ятірка лідерів сформована такими державами: Сінгапур (безперечний лідер з майже ідеальним показником 97,22%), Японія, Південна Корея, Швейцарія й США (усі чотири набрали по 94,44%). Україна в цій категорії набирає лише 36,11%. Наші найближчі західноєвропейські сусіди – Угорщина та Польща – мають по 75%. Замикає рейтинг Венесуела з показником 8,33%.

У сфері авторського права ситуація з лідерами змінюється. Першу п’ятірку склали: Сполучені Штати (96,43%), Великобританія (94,71%), Сінгапур (92,71%), Німеччина та Швеція (91,14% і 90,71% відповідно). У цій сфері показник України – 26,14%, а замикають список Пакистан і В’єтнам (по 18,99%).

У категорії торговельних марок Великобританія й Сполучені Штати ділять між собою «золотий стандарт», отримавши по 100%. Їх наздоганяє Південна Корея – 93,75%. Четверте та п’яте місце належить Франції й Німеччині – 87,50%. Такий самий результат мають: Ірландія, Японія, Нідерланди, Нова Зеландія, Швеція й Швейцарія. У цій категорії Україна демонструє 43,75%, а замикають перелік Пакистан, Росія й Венесуела, які набрали по 37,50%.

Лідерами щодо захисту прав на промисловий дизайн є Франція, Німеччина, Ірландія, Японія, Нідерланди, Швеція, Швейцарія й Великобританія. Усі ці країни отримали по 100%. Приємно бачити, що в цьому рейтингу Україна демонструє досить непоганий результат – 62,50%, обігнавши навіть Канаду з показником 57,50%. У кінці рейтингу опинилися Саудівська Аравія й Венесуела, систему захисту яких було оцінено в 32,50%.

У категорії «комерційна таємниця та захист конфіденційної інформації» найбільші успіхи демонструють: Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія, кожна із цих країн набрала по 100%. Україна набирає лише 25%. Аутсайдерами є Бруней, Нігерія й Венесуела – 8,33%.

Наступний показник – комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності – є досить цікавим, адже він по суті демонструє інноваційність країни, її здатність перетворювати ідеї на матеріальні результати. Тут найбільш видатні успіхи мають Австралія й Ізраїль, які набрали по 95,93%. Третю сходинку посідають Сполучені Штати – 94,50%. Четверте та п’яте місце ділять між собою Сінгапур і Швейцарія, які набрали по 91,67%. Показник України – 29,17% – вказує на значні проблеми з комерціалізацією інноваційних розробок у нашій державі. Ранжування завершує Індонезія – 4,17%.

Іншим індикатором рейтингу є правозастосування. У цій сфері до ТОП-5 потрапили США (96%), Великобританія (95,57%), Франція (93,71%), Швеція (92,43%) і Німеччина (91,86%). У цьому рейтингу Україна демонструє найгірший результат – лише 18,43%. Гірші показники мають лише 3 країни, які замикають перелік, – Єгипет, Нігерія й Венесуела.

Наступний показник має більш глобальний характер – системна ефективність. Тут найвищий показник – 95% – отримали відразу декілька країн: Франція, Ірландія, Італія, Японія, Корея, Швеція, США й Великобританія. На жаль, і в цій сфері Україна опинилася майже в самому кінці рейтингу з 20%. Гірші показники мають лише Кувейт і Венесуела, які отримали по 10% і замикають список.  

«Членство та ратифікація міжнародних договорів» – таку назву має наступний показник індексу. І тут Україну можна привітати з отриманням 100%, поряд з такими країнами як Сполучені Штати, Канада, Японія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія. Замикають цей рейтинг Кувейт, Пакистан, Венесуела, отримавши лише 7,14%.

Торкаючись конкретних аспектів системи інтелектуальної власності в Україні, експерти Центру глобальної інноваційної політики Торгової палати США відмічають як позитивні, так і негативні тенденції в цій сфері. Так, аналітики позитивно оцінюють:

• зміни в законодавстві щодо промислових зразків;
• накопичення судової практики з питань захисту комерційної таємниці;
• зростання потенціалу щодо правозастосування завдяки змінам, внесеним до Митного кодексу;
• приведення національного законодавства у сфері інтелектуальної власності до стандартів ЄС;
• зусилля, спрямовані на створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
• участь України у всіх міжнародних договорах з інтелектуальної власності.

Також автори звіту вказують і на слабкі місця ІР-сфери в Україні, а саме:

• неоднозначну оцінку отримали зміни до патентного законодавства, що відбулися у 2020 році, які, на думку експертів, негативно впливають на національне середовище у сфері інтелектуальної власності щодо деяких сфер науки;
• слабке правозастосування законодавства у сфері інтелектуальної власності;
• досить високий рівень піратства та неефективні зусилля державних органів щодо боротьби з ним;
• високий рівень контрафактної продукції та використання території України як транзитного пункту для підробок у ЄС;
• брак ефективних процедур для знищення контрабанди.

Результати ІР-індексу 2022 вкотре доводять важливість розвитку суспільства на демократичних принципах, засадах вільної, конкурентної ринкової економіки, з верховенством права та поваги до загальнолюдських цінностей. І навпаки, держави з відверто тоталітарними режимами опиняються на дні рейтингу, залишаючись поза цивілізованим світом. Результати України свідчать про необхідність здійснення ефективних системних зрушень, і не тільки у сфері інтелектуальної власності, для отримання принаймні середніх оцінок. Єдиний показник, у якому Україна набрала 100%, – «Членство та ратифікація міжнародних договорів» – дисонує з найгіршим показником правозастосування (18,43%). Це яскраво доводить, що підписання навіть цілої низки угод, законів та інших нормативно-правових актів, як на міжнародному, так і на національному рівні, у кінцевому підсумку буде оцінюватися не за кількістю цих документів, а за ефективністю їх виконання. І в цьому контексті Україна має ще багато роботи.

За матеріалами сайтів: https://www.uschamber.com та
https://www.uschamber.com.