Досить важливим аспектом, в процесі комерціалізації ОІВ та розвитку інноваційної сфери загалом, є створення інформаційної інфраструктури, завданням якої є надання винахідницький спільноті швидкого та легкодоступного доступу до джерел інформації, необхідних як для створення науково-технічних розробок, так і для їх комерціалізації. Останніми роками цей сегмент інноваційної сфери значно просунувся у своєму розвитку, що знайшло своє відображення у декількох проектах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі – ВОІВ), як провідної установи в сфері інтелектуальної власності.
Розглянемо декілька стратегічних програм ВОІВ, спрямованих на інформаційну підтримку інноваційної діяльності.
Найбільш глобальним міжнародним проектом в сфері надання доступу до інформаційних ресурсів в сфері наукових досліджень та патентної інформації є Research4Life, який є спільним проектом Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Програми ООН з довкілля, Міжнародної організації праці, Корнельського та Єльського університетів, Міжнародної асоціації наукових, технічних та медичних видавців та 160 міжнародних видавців. Головною метою Research4Life є подолання розриву у рівні знань між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються шляхом організації доступу (безкоштовного або за помірною ціною) до наукової, дослідницької, професійної інформації. У свою чергу, сама програма є симбіозом декількох програм, таких як Hinari («Дослідження та здоров’я»), AGORA («Дослідження в сільському господарстві»), OARE (Дослідження в галузі довкілля), ARDI («Доступ до досліджень для розвитку та інновацій») та GOALI («Дослідження з розвитку глобального правосуддя»), які було створено як результат співпраці між згаданими вище публічними міжнародними організаціями і приватними партерами – провідними університетами, науково-дослідними установами, видавництвами та компаніями, що спеціалізуються на наданні доступу до наукової та патентної інформації.
З зазначених програм саме ARDI є програмою ВОІВ, отже більш докладно розглянемо її зміст.
ARDI (The Access to Research for Development and Innovation – Доступ до досліджень з метою розвитку та інновацій). Ця програма є результатом взаємодії ВОІВ з її партнерами в сфері науково-технічної інформації, серед яких провідні наукові установи та університети Європи і США, а також видавництва, які надають доступ до майже 30 тисяч журналів, книжок та довідкових посібників. Головними цілями ARDI є підтримка інноваційної сфери в країнах, що розвиваються та їх інтеграція у глобальну економіку знань, а також підтримка дослідників в цих країнах, творчі зусилля яких спрямовані на створення новітніх рішень технічних проблем. Учасниками програми можуть бути некомерційні академічні та науково-дослідні установи, а також національні патентні відомства. Безкоштовним доступом до відповідних інформаційних ресурсів можуть скористатися тільки установи з наймеш розвинених країн. Слід зауважити, що незважаючи на те, що учасниками програми мають право бути тільки зазначені категорії організацій, певна частина контенту ARDI є доступною для будь-яких осіб.
ASPI (The Access to Specialized Patent Information – Доступ до спеціалізованої патентної інформації). Програма є результатом співробітництва ВОІВ з провідними компаніями, що спеціалізуються на наданні патентної інформації. Як і ARDI, ця програма ВОІВ розрахована на академічні установи, науково-дослідні організації та патенті відомства, метою якої є (безкоштовно або за помірну плату) надавати доступ до сучасних інструментів та сервісів з пошуку та аналізу патентної інформації.
TISCs (Technology and Innovation Support Centers). Програму ВОІВ щодо створення Центрів підтримки технологій та інновацій (далі – ЦПТІ) було започатковано ще у 2009 році. Головною функцією цих організацій є сприяння доступу до патентної інформації, наукової та технічної літератури, забезпечення зацікавлених осіб пошуковими інструментами та базами даних, сприяння нарощуванню інноваційного потенціалу в країнах, що розвиваються.
Програма ВОІВ щодо створення та розвитку ЦПТІ передбачає, що діяльність таких центрів головним чином спрямована на розвиток інфраструктурної складової інноваційної сфери та включає в себе наступні складові:
- стабільний та ефективних розвиток ЦПТІ;
- надання доступу до спеціального технічного контенту, зокрема за зазначеними вище програмами ARDI та ASPI;
- складання звітів про патентні ландшафти в різних сферах технологій;
- сприяння у доступі до інформації щодо правового статусу патентних заявок.
Також, ЦПТІ сприяють досягненню Стратегічних цілей ВОІВ (Strategic Goal IV), пов’язаних з покращенням доступу та використання інформації в сфері інтелектуальної власності IP інституціями та громадськістю з метою сприяння інноваціям та творчості.
Головною метою створення ЦПТІ, як міжнародної програми, є подолання глобального розриву знань та сприяння соціально-економічному розвитку шляхом надання доступу до технічної інформації, яка була розкрита в патентних документах, а також у наукових та технічних публікаціях. При цьому ЦПТІ можуть бути створені як при патентних відомствах так і при вищих навчальних закладах або дослідних центрах.
Основними напрямками діяльності ЦПТІ є надання послуг, які допомагають винахідникам, дослідним установам та підприємствам розкрити свій інноваційний потенціал, а саме:
- проведення тренінгів з доступу та використанню патентної інформації;
- організація доступу до патентних та непатентних баз даних;
- підтримка винахідників у процесі подання заявок на отримання патентів та допомога у комерціалізації інтелектуальної власності (Програма допомоги винахідникам (IAP));
- створення мереж та сприяння обміну досвідом;
- забезпечення якісного сервісу щодо патентного пошуку та аналізу;
- підвищення обізнаності в сфері інтелектуальної власності, усвідомлення її ролі як правової та соціальної інституції, сприяння економічному зростанню країн.
За час існування цієї програми до неї долучились багато країн на різних континентах. При цьому динаміка зростання кількості центрів вражає: якщо у 2016 році в світі налічувалось 519 ЦПТІ, то вже у 2019 їх кількість склала майже 900 у 80 країнах світу. Незважаючи на потужний міжнародний тренд щодо розвитку таких центрів, Україна доволі тривалий час залишалась осторонь цього процесу і лише наприкінці 2017 року, відповідно до Програми співробітництва між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності на 2018 – 2019 роки, Уряд виявив намір сприяти створенню та розвитку національної системи ЦПТІ. На сьогодні, за інформацією сайту http://tisc.org.ua/ в Україні налічується вже 11 центрів, які було створено на базі провідних національних університетів, в тому числі ЦПТІ функціонує на базі Укрпатенту.
Цінність проекту TISC, полягає насамперед в безпосередньому розвитку інноваційної інфраструктури в Україні. Отже, на відміну віз згаданих вище програм, для отримання послуг до центрів можуть звертатися необмежене коло осіб, як винахідники, так і будь-які установи, організації, підприємства, які займаються інноваційною діяльністю. При цьому, незважаючи на певні переваги онлайн доступу до відповідних ресурсів інформації, не завжди зацікавлена особа може ефективно вирішити свою проблему. І навпаки, в таких центрах можна безпосередньо отримати професійну допомогу чи консультацію фахівця, в своєму регіоні, та швидко вирішити ті чи інші питання. Враховуючи стрімкі темпи становлення національної мережі ЦПТІ в Україні, можна сподіватися на те, що у недалекому майбутньому такі центри будуть функціонувати в кожному регіоні країни.
Використані джерела:
Facebook-сторінка
Instagram
