Українці завжди славилися креативністю та екстраординарними розробками. Наша країна, безумовно, має інноваційні досягнення світового рівня в галузях, пов’язаних з космонавтикою, медициною, ІТ- та енергозберігаючими технологіями, відновлювальною енергетикою та багатьма іншими галузями. Пропонуємо добірку цікавих і корисних винаходів талановитих українців, які зробили свій внесок у розвиток техніки і технологій у ХХІ столітті.

Рукавичка EnableTalk для перекладу мови жестів

Четверо українських студентів створили "розумні рукавички", які перетворюють мову жестів (рухи рук) у текст і голос.

Кожна рукавичка має 15 сенсорних датчиків, які відстежують положення рук і передають дані на мобільний пристрій. З’єднання відбувається через Bluetooth, а працюють рукавички на сонячних батареях.

Рукавички були розроблені у 2012 році командою українських студентів QuadSquad – Антоном Пастерниковим, Максимом Осикою, Антоном Степановим та Валерієм Ясаковим.

У 2012 році проект посів перше місце на конкурсі Microsoft Imagine Cup. Представлена концепція проекту включала в себе дві, оснащені датчиками, рукавички та мобільний пристрій, де і відбувалося саме розпізнавання.

Також розробка потрапила в шорт-лист американського журналу Time, як один з найкращих винаходів 2012-го року.

Екологічно чисте паливо з тирси

Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети.

Під надвисоким тиском піч розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Після цього прес стискає масу з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. У результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит. Він не має неприємного запаху, а з тони сировини лишається відро попелу.

Мільйони років тому таким чином природа творила кам'яне вугілля.

Над створенням обладнання інженер працював 3 роки. Перша машина вийшла з ладу через пічку – вона вибухнула і спалила майстерню. Нову він робив сам, з брухту старої лінії для виробництва комбікормів.

Про свою технологію чоловік розмістив оголошення в інтернеті та за кілька годин отримав відповіді з Німеччини, Литви та Польщі. Ціну іноземці пропонували самі.

У 2006 його брикети купувала мережа німецьких супермаркетів. А сам інженер проектував нову лінію – для пресування відходів виробництва паперу.

Двоколісний електромобіль

Винахідник Андрій Луценко з Кривого Рогу разом із групою однодумців створив унікальний двоколісний електромобіль. Машина пройшла сертифікацію.

У гаражі авто займає не більш як 1 кв м. Конструкція моделі настільки проста, що на виготовлення першого прототипу розробникам вистачило кілька тижнів.

Свою розробку Луценко назвав "Джміль" через її верткість та специфічний звук мотору.

Вага електромобіля 120 кг. Максимальна швидкість - 35 км/год. В авто немає жодної педалі. Тільки кермо та електроніка.

Рукавичка для людей з проблемами зору

Іван Селезньов із Луганська представив на міжнародному конкурсі "Intel International Science and Engineering Fair" свій проект "Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору".

Це дві рукавички, які оснащені датчиками, які відстежують положення рук і передають дані на мобільний пристрій.

Така річ може стати досить корисною з точки зору орієнтації у просторі. Винахід потрапив до трійки кращих винаходів світу в 2013 році.

Екологічні батарейки

Група українських фахівців розробила та запатентувала інноваційні батарейки, які складаються з нейтральних для довкілля хімічних сполук, що легко утилізуються.

Пристрій заряджається за 5-8 секунд. Розробка має велику кількість циклів перезарядки (не менше 500 тисяч разів), а проблеми з утилізацією відсутні.

Поки що батарейки призначені для пристроїв, які споживають малу кількість енергії — годинники, комп'ютерні мишки, клавіатури, пульти та інші. Розробники обіцяють, що в майбутньому такі батарейки працюватимуть близько 240 діб.

Їстівний поліетилен

Харків'янин Сергій Тимчук допоміг вирішити проблему, над якою працювали багато вчених світової спільноти, – утилізація пакувальних матеріалів. Він 15 років присвятив розробці їстівної плівки для продуктів.

В основу свого винаходу вчений поклав кукурудзяний крохмаль. Після багаторічних експериментів саме цей продукт виявився найбільш вдалим. Проте, аби плівка була міцною, кукурудзяний крохмаль довелося вдосконалити так, щоб амілоза у його складі становила 50 і більше відсотків. Для цього навіть винайшли окремий сорт кукурудзи.

Харчовий поліетилен розкладається за 4 тижні. Натомість звичайні пластикові пакети розщепляться за 15 і більше років. Але викидати плівку у сміття взагалі не потрыбно, адже її можна просто з’їсти разом із харчовим продуктом, або розчинити в окропі за декілька хвилин, адже у плівці використані схожі інгредієнти на ті, з яких роблять супові заправки у супермаркетах. Ніякого смаку і кольору винахід не має. Окрім того, за допомогою плівки продукти зможуть зберігатися довше.

Це і екологічно чисто, і дозволяє продовжити термін зберігання продуктів. Їсти їх можна не знімаючи плівки, смакових якостей вона не має. Але навіть якщо ви викинете плівку, то за кілька тижнів від неї не залишиться й сліду.

Сонячна черепиця 

Миколаївський інженер-винахідник, Павло Рєка, разом із фірмою Solar Service закінчив монтаж першого даху з унікальної «сонячної черепиці» власної розробки. 

В Україні їй аналогів немає, а поряд із закордонними зразками вона вдвічі дешевша. 

«Сонячною черепицею» нова модель називається тому, що зовні вона являє собою виріб лускатої форми, що нагадує черепицю. Після складання (а окремі її елементи збираються за допомогою спеціальних замків) вона є цілісною герметичною конструкцією. Технічно монтаж такої черепиці не вимагає особливої ​​підготовки.

Теплі жалюзі

Мешканець Севастополя Дмитро Чулков винайшов спеціальні жалюзі, які завдяки сонячній енергії підтримують у квартирі температуру 22-24 градуси навіть у найлютіші морози. Працюють вони за принципом сонячних колекторів, отримуючи енергію сонця і перетворюючи її в теплову.

 Встановлених на вікні однієї кімнати і на заскленому балконі жалюзі виявилося достатньо для обігріву двокімнатної квартири!

Рятівна аварійна капсула

Інженер-літакобудівник Володимир Татаренко розробив відстрілювальну капсулу, яка відділяється від літака за лічені секунди та дозволяє врятувати пасажирів. За задумом розробника,  капсулою, в якій розміщуватимуться пасажири, слід обладнати салони літаків. Механізм дії системи порятунку такий: капсула з кріслами для пасажирів і екіпажу повинна вилітати з фюзеляжу літака через задній люк за 2-3 секунди. Спочатку з літака виштовхується маленький парашут, він тягне за собою великий, який витягує власне капсулу. Капсула летить зі швидкістю 8–9 м/с; у конструкції передбачено датчик, який визначає відстань до поверхні. Коли відстань скорочується, включаються порохові двигуни, вони гальмують контейнер, і в результаті він приземляється з нульовою швидкістю.

На жаль, поки що розробка Володимира Татаренка залишається лише кресленнями. Володимир Миколайович Татаренко – автор близько 100 патентів і декількох книг, що стосуються літакобудування, лауреат багатьох премій, наприклад Держпремії Української РСР в галузі науки і техніки за участь у створенні Ан-225 «Мрія». 

Портативний пристрій Cardiomo

У галузі медицини в українських винахідників досить багато новаторських розробок. Наприклад,такий корисний винахід – портативний пристрій Cardiomo. 

Роман Бєлкін, співзасновник стартапу Cardiomo, стверджує, що він здатен попередити більш як 40 різних захворювань, передусім серцевих.

 Cardiomo постійно стежить за життєво важливими показниками здоров’я людини, контролює виконання вправ, стежить за розпорядком дня користувача, рекомендує час і місце для прогулянок, нагадує про приймання ліків і, звісно, сигналізує родичам про будь-які зміни здоров’я.

Користуватися цим пристроєм дуже просто: він кріпиться на тіло під серцем людини за допомогою клейких електродів і стежить за таким життєво важливим показником здоров'я, як електрокардіограма. Після цього всі дані із сенсора передаються до «хмарного» сервісу. Там система аналізує інформацію та сигналізує родичам чи лікарю про будь-які зміни в здоров’ї пацієнта. Крім того, електронний помічник надсилає професійні рекомендації на мобільний додаток, а в критичній ситуації рекомендує звернутися до лікаря.

 Такі прилади замовили інститут кардіології, «Охматдит», Олександрівська лікарня та інші. У розробників також близько 700 замовлень з інших країн світу, зокрема для медичних університетів і будинків престарілих. Винахідники підрахували: коли буде налагоджено широке виробництво апарата, він зможе рятувати життя 16 млн. осіб щороку.  

Використані джерела
Gazeta.ua
Науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету
fakty.com.ua
ukrinform.ua
tsn.ua
ecoburougcc.org.ua