Україна в глобальних інноваційних рейтингах: Європейське інноваційне табло

За інформацією Всесвітньої організації інтелектуальної власності звіт про Глобальний інноваційний індекс 2021 року буде оприлюднено у вересні цього року. Тож, поки ВОІВ зі своїми партнерами з Корнельського університету та INSEAD готуються до публікації звіту, Європейська Комісія 21 червня 2021 року оприлюднила результати інноваційного розвитку європейських країн. З точки зору методології Європейський інноваційний індекс розраховується на базі 27 показників, при цьому країни, в залежності від рівня інноваційності, розподіляються за наступними групами:

«інноваційні лідери» - країни в яких рівень інноваційного розвитку на 20% перевищує середній по ЄС;
«сильні новатори» - показники цих учасників рейтингу або близькі до «еталону» або перевищують;
«середнячки» - результати цих країн складають від 50 до 90% від середнього показника;
«скромні новатори» мають результат нижче 50% від середнього.

Серед головних показників інноваційного розвитку, які досліджуються аналітиками, слід відзначити:

людськи ресурси або потенціал, який характеризується кількістю випускників докторантури, населення, що мають вищу освіту та людей, які навчаються протягом всього життя;
привабливі дослідницькі системи, що включає в себе: міжнародні наукові публікації, найбільш цитуємі публікації, іноземні докторанти;
діджіталізація: покриття широкополосного інтернету; кількість людей, що мають базові цифрові навички;
фінанси та підтримка: витрати на НДДКР в державному секторі, витати венчурних фондів, державна підтримка НДДКР, які здійснюються комерційними структурами;
інвестиції комерційного сектору, в тому числі: на НДДКР, витрати на інновації, які не пов’язані з науково-дослідними роботами, інноваційні витрати на одного співробітника;
використання інформаційно-комутативних технологій (ІКТ): підприємства, які здійснюють навчання в сфері ІКТ, кількість найнятих фахівців з ІКТ;
новатори, які поділяються на новаторів продуктів (мали та середні підприємства (МСП)) та новаторів бізнес-процесів в МСП;
зв’язки: інноваційні МСП, у співробітництві з іншими, публічно-приватні спільні публікації, мобільність між робочими місцями в сфері науки та технологій;
інтелектуальні активи містять: кількість заявок поданих по процедурі РСТ, заявки на позначення та промислові зразки;
вплив на зайнятість: в наукоємних видах діяльності та інноваційних підприємствах;
Вплив на продажі: експорт середнє- та високотехнологічної продукції, експорт наукоємних послуг, продаж інноваційних продуктів;
Екологічна стійкість: продуктивність ресурсів, викиди в атмосферу дрібних твердих часток, екологічні технології.

За результатами аналізу показників Європейського інноваційного табло за 2021 рік можна стверджувати, що інноваційний потенціал об’єднаної Європи продовжує зростати. Так, по відношенню до 2014 року (базовий рік для порівняння) європейська інноваційна система зросла на 12,5%. Позитивною тенденцією є також зменшення розриву між країнами з низькими показниками та лідерами рейтингу, при цьому колишні аутсайдери сьогодні зростають швидше ніж країни з традиційно сильними позиціями. Таким чином, інноваційний розрив між країнами зменшується. Так, в таких країнах як Кіпр, Естонія, Греція, Італія, Литва показники інноваційної діяльності зросли більш ніж на 25%. Традиційно найсильніши позиції в «Табло» мають скандинавські країни, такі як Швеція, Фінляндія, Данія, а також Швейцарія і Бельгія, показники інноваційності яких значно перевищують середні по ЄС. Окрім країн, які знаходяться в топі, сильні позиції мають Німеччина, Франція, Великобританія, Нідерланди, Норвегія, які з економічної точки зору, є локомотивами західної Європи. Середні позиції посідають Італія, Кіпр, Чехія, Іспанія, Португалія, Греція. Нижче за середнього рівня знаходяться майже всі країни колишнього соціалістичного табору (окрім Чехії). Мабуть радянське минуле ще довго гальмуватиме ці країни в науково-технологічному розвитку, адже з моменту занепаду соціалістичного строю минуло вже 30 років, проте незважаючи на численні реформи, економіки цих країн й досі відчувають на собі наслідки комуністичної ідеології.

Джерело: European and Regional Innovation Scoreboards 2021. https://interactivetool.eu/EIS/EIS_2.html.

(На графіку: темно-зелений колір вказує на групу «лідерів», світло-зелений відповідає «сильним інноваторам», жовтий - середній розвиток, помаранчевий - слабкі позиції).

Проте на глобальному рівні ситуація з інноваціями не така райдужна, як в середині Євросоюзу. Незважаючи на те, що позиції ЄС є більш привабливими у порівнянні з Китаєм, Бразилією, Південної Африкою, Росією, Індією, проте такі країни як Південна Корея, США, Канада, Японія і Австралія випереджають об’єднану Європу по рівню інноваційного розвитку та складають серйозну конкуренцію. Слід також зазначити, що цього року Європейське інноваційне табло методологічно було поповнено новими показниками цифровізації та екологічної стійкості, що наявно демонструє нові пріоритети європейської політики.

У цьому контексті неможливо обмиту увагою і Україну. Зважаючи на стан інноваційної діяльності в Україні зовсім не дивно, що список «Інноваційного табло» замикає саме вона та у підсумку набирає 33, 6 бали з 180 можливих. При цьому, по відношенню до 2014 року позиції країни значно погіршились. Заради справедливості, слід зазначити, що максимальну суму балів не набирає жодна країна, а по деяким показникам Україна має відносно непогані результати. Так, за показником «Діджіталізації» маємо майже 100 балів, завдяки гарному показнику розповсюдження широкополосного (високошвидкісного) інтернету. Непоганий показник Україна демонструє щодо зайнятості в наукоємних видах діяльності – 96 балів та щодо витрат на інновації, не пов’язані з науково-дослідними роботами (93,5 балів). Проте витрати на НДДКР в бізнес-секторі є вкрай низькими. Також, цікавим є те, що у 2014 році показник «екологічної стійкості» в нашій державі складав майже 125 балів, тобто був на рівні розвинутих Європейських країн, проте у цьому році маємо досить низьку оцінку – лише 46,3 бали.

Прикрим фактом є те, що по багатьом показникам Україна взагалі не надає інформації Європейській Комісії для аналізу свого інноваційного стану. Наприклад, відсутні дані: щодо населення с вищою освітою; людей з базовими цифровими навичками; кількості фахівців з інформаційно-комунікативних технологій; інноваційної продукції та бізнес-рішень малих та середніх підприємств. Згідно з ремаркою укладачів звіту загалом по Україні відсутні дані по 12 показникам, а її наявність у звіті обумовлена лише історичними причинами, але якщо ситуація з наданням статистичних даних українською стороною не поліпшиться, ймовірно, Україну буде виключено з майбутніх випусків Європейського інноваційного табло.

Важко сказати чи поліпшить наявність відсутніх даних позиції України у рейтингу, проте можна з повною впевненістю заявити, що виключення нашої держави з такого авторитетного рейтингу, завдасть серйозного удару по політичному іміджу на міжнародній арені. Отже, ситуація, що склалася є досить тривожним сигналом, як щодо ефективності державного управління, так і з точку зору зовнішніх інвестицій.

Використані джерела:

Україна в глобальних інноваційних рейтингах: Європейське інноваційне табло

Календар

Корисні посилання

Пошукова форма

Календар

Корисні посилання