Фото: nobelprize.org

З 3 по 7 жовтня 2022 року Нобелівський комітет оголошував лауреатів однойменних премій у галузі медицини, фізики, хімії, літератури та захисту миру. Їхні роботи пролили світло на життя наших архаїчних предків, квантову механіку та світосприйняття жінок.

Цього року грошовий приз Нобелівської премії становить  10 мільйонів шведських крон. Нагородження, як і раніше, відбудеться в день смерті винахідника динаміту Альфреда Нобеля – 10 грудня.

Отже, нинішнього року лауреатів Нобелівських премій у Швеції та Норвегії оголошували у такому порядку:

3 жовтня — у галузі фізіології та медицини;
4 жовтня — у галузі фізики;
5 жовтня — у галузі хімії;
6 жовтня — Нобелівська премія з літератури;
7 жовтня — Нобелівська премія миру (її лауреата чи лауреатів оголосить в Осло Норвезький Нобелівський комітет);
10 жовтня — економічна премія пам’яті Альфреда Нобеля (вручається з ініціативи Банку Швеції), присуджується з 1969 року.

Пропонуємо розглянути  кому і за що у 2022 році дісталися найпрестижніші наукові нагороди.

Медицина та фізіологія

Лауреат:  Сванте Паабо  (Швеція)

Формулювання: «за відкриття, щодо геномів вимерлих гомінідів , у тому числі неандертальців та еволюції людини».

У 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру був виявлений уламок кістки пальця віком 40 000 років. Кістка містила надзвичайно добре збережену ДНК, яку команда Паабо секвенувала. Результати викликали сенсацію: послідовність ДНК була унікальною в порівнянні з усіма відомими послідовностями неандертальців і сучасних людей. Паабо виявив раніше невідомого гомініна, якому дали ім’я «Денисова».

Такі відкриття доповнюють розуміння еволюційної історії. У той час, коли Homo sapiens мігрував з Африки, принаймні дві вимерлі популяції гомінінів населяли Євразію: неандертальці в західній частині Євразії та денисовці в східних частинах континенту.

Після порівнянь стародавніх і сучасних ДНК з'ясувалося, що у 6% азіатів, що живуть нині, є гени «денисівців», а кожен європеєць має гени неандертальців. Це довело, що в Євразії 40 тисяч років тому співіснували щонайменше три незалежні нитки людства, які схрещувалися в усіх поєднаннях і сплелися в канат.

Міграція Homo Sapiens з Африки світом. / Фото: Nobel Prize

За словами Нобелівського комітету, Сванте Паабо «добився, здавалося б, неможливого» розшифровкою ділянок геному неандертальця, оскільки це завдання вважалося нездійсненним через те, що стародавні останки погано збереглися.

Фізика

Лауреати: Ален Аспект (Франція), Джон Клаузер (США) та Антон Цайлінгер (Австрія)

Формулювання: «за експерименти із заплутаними фотонами, які встановили порушення нерівностей Белла і започаткували науку про квантову інформацію»

Знамениті фізики Альберт Ейнштейн і Джон Белл сумнівалися в квантовій механіці, в якій коти одночасно і живі, і мертві, а при натягуванні шкарпетки з пари на ліву ногу друга шкарпетка відразу автоматично стає правою, де б вона не знаходилася. Однак виявилось, що на молекулярному рівні все працює саме так.

Квантову механіку стали сприймати всерйоз після практичних експериментів із заплутаними станами, коли частки поводяться як єдине ціле, навіть коли вони знаходяться на великій відстані одна від одної.

Джон Клаузер у 1970-х роках зумів створити пристрій, що запускає одночасно два заплутані фотони і вимірює їх стани. Ален Аспект у 1980-х зумів доопрацювати цей пристрій так, щоб його початкові налаштування не впливали на кінцевий результат. Третій нобелівський лауреат – Антон Цайлінгер вигадав, як використовувати заплутані фотони для зберігання та передання інформації. Його група у 1997 році вперше здійснила квантову телепортацію – перемістила квантовий стан від однієї частки до іншої на відстані.

Результати цих експериментів, як зазначено в пресрелізі Нобелівського комітету, «відкривають шлях для нових технологій, заснованих на квантовій передачі інформації».

Хімія

Лауреати: Каролін Бертоцці (США), Мортен Мельдал (Данія) та Баррі Шарплесс (США)

Формулювання: за «розробку методів клік-хімії та біоортогональної хімії»

Хіміками давно керувало бажання створювати дедалі складніші молекули. У фармацевтичних дослідженнях це часто пов’язано зі штучним відтворенням природних молекул з лікувальними властивостями. Це призвело до відкриття багатьох молекулярних конструкцій, але їх відтворення, як правило, займає багато часу та є дуже дорогими.

Баррі Шарплесс, якому зараз присудили другу Нобелівську премію з хімії, у 2000 році ввів концепцію «клік-хімії», яка є формою простої та надійної хімії, де реакції відбуваються швидко та уникають небажаних побічних продуктів.

Невдовзі після цього Мортен Мелдал і Баррі Шарплесс — незалежно один від одного — представили  азидо-алкінове циклоприєднання, яке каталізується міддю. Це ефективна хімічна реакція, яка зараз широко використовується в розробці фармацевтичних препаратів, для картографування ДНК і створення матеріалів.

Керолін Бертоцці вивела клік-хімію на новий рівень, знайшовши спосіб використовувати її в живих організмах. Щоб нанести на карту важливі, але невловимі біомолекули на поверхні клітин — глікани — вона розробила реакції, які працюють всередині живих організмів. Її біоортогональні реакції відбуваються без порушення нормальної хімії клітини. Зараз ці реакції використовуються у всьому світі для дослідження клітин і відстеження біологічних процесів.

Література

Лауреат: Ані Ерно (Франція)

Формулювання: «за мужність і клінічну гостроту, з якими вона розкриває коріння відчуженості та колективні обмеження особистої пам'яті»

Анні Ерно – 82-річна авторка автобіографічних творів – здобула визнання за те, що «хоробро» описувала в них свій сором, приниження, дитячі психологічні травми, ревнощі чи невміння розпізнати своє справжнє «я».

Анні Ерно народилася у 1940 році і виросла в маленькому містечку Івто в Нормандії. Її батьки тримали продуктовий магазин та кафе. Вона закінчила Руанський університет, також університет у Бордо, здобувши педагогічну освіту, а також диплом з сучасної літератури у 1971 році. І якийсь час працювала шкільною вчителькою.

Розпочавши літературну кар'єру в 1974 році, Анні Ерно опублікувала понад 20 книг, в яких розповіла про свій процес дорослішання, про заміжжя, про бурхливий позашлюбний роман, про аборт, про рак грудей, про хворобу і смерть матері.

Анні Ерно є лауреатом низки літературних премій. Це премія Ренодо (роман Laplace, 1984), премія Маргеріт Дюрас і премія Франсуа Моріака (Les Années (Роки), 2008) та ін.

«У своїй творчості Ерно послідовно і з різних боків досліджує життя, відзначене сильними відмінностями щодо статі, мови та класової приналежності», – йдеться в заяві Нобелівського комітету.

Перекладачка Марія Красовицька називає книги, в яких Анні Ерно описує свій хворобливий та травматичний досвід, чтивом некомфортним, але корисним, що покращує самовідчуття читача. Твори французької письменниці допомагають жінкам зрозуміти, що вони не одні, і що можна відчувати навіть те, що засуджується та заперечується. А чоловікам – поглянути на цю сферу очима жінок і прийняти їхнє сприйняття з повагою та співчуттям.

Премія миру

Лауреати: Алесь Бєляцький (білорусь), «Меморіал» (росія), «Центр громадянських свобод» (Україна)

Формулювання: «вони демонстрували значущість громадянського суспільства для миру та демократії»

Премію миру за 2022 рік поділено на трьох між головою білоруського правозахисного центру «Вясна» Алесєм Бєляцьким, російською організацією «Меморіал» та українським «Центром громадянських свобод».

Цих представників трьох країн Нобелівський комітет назвав «видатними лідерами захисту прав людини, демократії та мирного співіснування в сусідніх державах Білорусі, Росії та Україні», наголосивши на їх безперервних зусиллях у відстоюванні гуманістичних цінностей та антимілітаризму.

Алесь Бєляцький, як сказано у пресрелізі Нобелівського комітету, був одним із ініціаторів демократичного руху, що виник у білорусі в середині 1980 років. 1996 року він створив організацію «Вясна» для допомоги демонстрантам, що потрапили до в'язниць, що виступали проти авторитарного режиму олександра лукашенка. За свою правозахисну діяльність Алесь Бєляцький провів за ґратами з 2011 по 2014 роки та був визнаний «в'язнем совісті». Після великомасштабних протестів 2020 року його знову заарештували і досі утримують під вартою без суду.

Організацію «Меморіал» було засновано 1987 року радянськими активістами для відновлення та увічнення пам'яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Після колапсу СРСР «Меморіал» став збирати та систематизувати інформацію щодо політичних утисків в рф і став найавторитетнішим джерелом інформації про політв'язнів.

«Центр громадянських свобод» було засновано у Києві у 2007 році «для перетворення України на повноцінну демократію шляхом зміцнення громадянського суспільства та тиску на владу». Після повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022-го цей правозахисний центр документує військові злочини проти цивільного населення в Україні, щоб притягнути винуватців до відповідальності.

Премія з економіки

Лауреати: колишній голова ФРС Бен Бернанке, американські економісти Дуглас Даймонд та Філіп Дібвіг

Формулювання: «за дослідження банків і фінансових криз»

Дуглас Даймонд та Філіп Дібвіг продемонстрували, як банки забезпечують суспільно важливу функцію. Як посередники між багатьма вкладниками та позичальниками, банки краще підходять для оцінки кредитоспроможності позичальників і забезпечення того, щоб позиції використовувалися для хороших інвестицій.

Їхній аналіз також показав, як поєднання цих двох видів діяльності робить банки вразливими до чуток про їх неминучий крах. Якщо велика кількість вкладників одночасно біжить до банку, щоб забрати свої гроші, чутки можуть стати пророцтвом, що само справджується.

Бен Бернанке проаналізував найгіршу економічну кризу в сучасній історії — Велику депресію 1930-х років. Крім іншого, він показав, що втеча банків стала вирішальним фактором у тому, що криза стала настільки глибокою та довгою. Коли банки розвалилися, цінова інформація про позичальників була втрачена, і її неможливо було швидко відновити. Таким чином, здатність суспільства спрямовувати заощадження на продуктивні інвестиції була значно зменшена.

Використані джерела::
The Nobel Prize
Mind.ua
Nv.ua
Видання AIN.UA