Перший кругосвітній переліт

29 серпня 1929 року у місті Лейкхерст, штат Нью-Джерсі, німецький дирижабль «Граф Цеппелін» завершив перший в історії повітроплавання кругосвітній переліт. За 21 день він подолав майже 34 тисячі кілометрів із середньою швидкістю 115 км/год.

Дирижаблі були першим повітряним судном, яке було здатне йти проти вітру — на протилежність повітряній кулі.

Прототипи «легших за повітря» літальних апаратів, що складалися з характерного видовженого корпусу, наповненого газом, та «човна», який кріпився до нього мотузками, з’явилися ще у XVIII столітті. Конструкцію першого дирижабля запропонував французький військовий інженер Жак Меньє в 1784 році, через рік після першого польоту братів Монгольф'є. Саме Меньє належить ідея форми дирижабля і застосування пропелера для керування польотом. Однак, його ідеї довгий час не могли бути реалізованs із технічних міркувань. Лише в 1852 році француз Анрі Жиффар піднявся в повітря на збудованому ним 44-метровому дирижаблі, що працював на паровому двигуні і зовні нагадував величезну сигару. Він зумів піднятись на висоту 1 800 метрів, однак із-за малої потужності двигуна сам дирижабль виявився не здатним долати сильні пориви вітру і вів себе некоровано.

Дизайн дирижабля, створеного французьким інженером Анрі Жіффаром у 1852 році.

В 1883 році на дирижблі почали ставити електричні двигуни, в 1887 році — бензинові, завдяки чому вдалось розвивати швидкість до 25 км/год; з кінця ХІХ століття в якості оболонок став використовуватись алюміній.

У 1897—1899 роках у Харкові (Україна) науковець, доктор медичних наук К. Я. Данилевський розробив, виготовив та провів успішні льотні випробування невеликих за розмірами дирижаблів, із використанням мускульної сили пілота для підйому у повітря та маневрів. Газова ємність апаратів становила 150—180 куб.м. Опробувано у польоті чотири моделі «дирижабль-аеростатів» — «Ембріон» (1897), «А. А. Пільстрем» та «Орічка» (1898) — ці три апарати мали крила-весла, та «балон-глайдер» (1899), що мав велосипедні педалі та лопаті, а також спеціальний «аероплан» — прилад для керованого плануючого польоту. Загалом було здійснено біля 200 випробувальних підйомів на висоту до 300 метрів та усі посадки пройшли «м'яко» та безаварійно.

В 1900 році німець Фердинанд Цеппелін збудував дирижабль у вигляді обшитого листовим алюмінієм каркасу з двома алюмінієвими гондолами, в яких розмістилось по бензиновому двигуну потужністю 16 кінських сил. Його випробування пройшло 2 липня і справило на глядачів неймовірне враження. Апарат мав довжину 128 метрів, він був оснащений двома двигунами Даймлер. Згодом у повітрі зламався механізм балансування ваги і аеростат приземлився на водойму. Таким чином можна сказати, що це був перший політ класичного дирижабля. Найцікавіше, що цех з виробництва Цеппелін відкрив прямо на озері. У свою ідею він вклав усі кошти, тож на оренду землі у винахідника просто не вистачило грошей. Та свою ідею він не залишив і конструювати дивакуваті літаючі апарати він почав просто на воді. Зрештою проект себе окупив, гроші знайшлись. Окрім звичайних польотів, дирижаблі Цеппеліна під час першої світової війни почали використовувати у військових цілях.

Перший цепелін Luftschiff Zeppelin 1 у Мюнхені.
Haeckel Brothers / Paul Thompson / FPG / Getty Images

Пасажирський дирижабль LZ 127 «Граф Цепелін» був побудований у Німеччині в 1928 році та вважався на той час найбільшим і передовим дирижаблем в світі. Його спіткала найбільш щаслива доля серед усіх побудованих за всю історію повітроплавання півтораста жорстких дирижаблів. 18 вересня він вперше піднявся у повітря, у жовтні здійснив перший трансатлантичний політ, на початку 1929 року — кілька польотів до Греції, а в серпні — прибув до США, щоб 8 серпня з авіабази Лейхерст (штат Нью-Джерсі) піднятися у перший в історії повітроплавання кругосвітній переліт.

Перелітівши Атлантику, цеппелін приземлився у місті Фрідріхсхафен (Німеччина) для дозаправки, звідки за 101 годину 49 хвилин подолав 11 743 км над Східною Європою, СРСР, Сибіром і здійснив посадку в Токіо. При цьому екіпаж дирижабля відмовився сісти у Москві, незважаючи на офіційне запрошення радянських властей. Через 5 днів LZ 127 продовжив політ і через 79 годин і 54 хвилин, подолавши 9634 км прибув до Лос-Анджелеса. Останні 4822 км дирижабль подолав за 51 годину 13 хвилин і 29 серпня 1929 року завершив кругосвітню подорож у Лейкхерсті, штат Нью-Джерсі.

Загалом перший кругосвітній переліт тривав 12 днів 12 годин і 13 хвилин (21 день 5 годин і 31 хвилина разом із зупинками), а його довжина склала 33 234 кілометри. Станом на 1929 рік це була найшвидша кругосвітня подорож. З цієї нагоди Німеччина випустила спеціальну срібну монету, а керівник польоту Хуго Еккенер був нагороджений золотою медаллю американського Національного географічного товариства.

«Граф Цеппелін» експлуатувався до 1937 року і за дев'ять років експлуатації «Граф Цепелін» провів у повітрі близько 17 200 годин, здійснив 590 польотів в різні країни світу, подолав майже 1,7 млн. км, перевіз 13 110 пасажирів і близько 70 т. вантажів і пошти; при цьому він 143 рази перетнув Атлантичний океан і 1 раз - Тихий. Після катастрофи дирижабля «Гінденбург» регулярні польоти LZ 127 були припинені, він був перетворений на музей, а в 1940 році — розібраний для потреб військової промисловості.