«Уникайте судитися. Переконайте вашого суперника прийти до компромісу. Зверніть його увагу на те, що номінальна перемога в суді – це часто реальна поразка у витратах коштів і часу.
А.Лінкольн».

У сучасному суспільстві інтелектуальна власність поширюється на все більшу кількість відносин та значно впливає на соціально-економічний розвиток суспільства. Угода про асоціацію між Україною та ЄС заклала нову філософію відносин між Україною та ЄС – перехід від принципів партнерства та співробітництва на якісно новий рівень – до політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода про асоціацію слугуватиме стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні з метою подальшого наближення до стандартів ЄС.

Наразі проведення роботи з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського союзу та напрацювання спільних конструктивних пропозицій  у контексті інтеграції до міжнародного інформаційно-технологічного простору одне з головних завдань наших компетентних органів.

Для більшості компаній права інтелектуальної власності набувають статусу найцінніших активів, які виступають предметом різноманітних угод. У зв’язку з таким зростанням ролі та значення інтелектуальної власності, поширюються випадки порушення прав інтелектуальної власності.

«Медіація як явище європейських правовідносин. Медіація в Україні як ефективний позасудовий спосіб вирішення певних спорів (конфліктів)»:

Кількість спорів у сфері інтелектуальної власності в судах досить висока й аналіз останніх свідчить про те, що багато з них можна було б вирішити ще на стадії виявлення конфлікту як такого.

Всесвітня практика свідчить про те, що медіація на сьогоднішній день являється однією з самих популярних форм врегулювання спорів. Зарубіжні юристи та адвокати вже не можуть уявити собі повсякденне управління конфліктом без застосування медіації. І якщо для Європи застосування медіації є звичайним явищем то для України воно є новим.

Що включає в себе поняття «медіація»?
Хто застосовує в своїй практиці «медіацію»?
Сфера застосування медіації?
Чи є дана процедура ефективною для позасудового врегулювання спорів?

Ці та багато інших питань будуть вирішені насамперед за допомогою спеціального закону, що регулюватиме проведення медіації. Прийняття такого спеціального закону – підвищить ефективність роботи судових органів внаслідок їх істотного розвантаження, удосконалення правових механізмів забезпечення права особи на захист своїх прав і законних інтересів та приведення чинного законодавства України у відповідність до міжнародних норм.

Європейські стандарти справедливого судочинства не тільки передбачають такий спосіб позасудового врегулювання спору як медіація, а й установлюють певні зобов’язання для держав-членів щодо запровадження медіації у своїх правових системах.

В Україні на сьогоднішній день немає перешкод для діяльності медіаторів, які спеціалізуються на вирішенні конфліктів, що виникають у різних сферах діяльності, включаючи інтелектуальну власність.

Медіація якраз є однією з тих глобальних тенденцій, яка пустила коріння у світовій бізнес-спільноті. Проте переважна більшість українських бізнесменів або нічого не чули, або ж чули, але дуже погано собі уявляють, що таке медіація. Тому зараз найголовніше для створення сприятливих умов для впровадження медіації в Україні – це інформація. Йдеться про кваліфіковану інформацію, тобто формування у соціумі розуміння медіації й усіх її переваг.

У контексті даної теми необхідно зауважити на таких поняттях:

Конфлікт – протиборство сторін взаємодії, що мають протилежно спрямовані мотиви, цілі й інтереси; ситуація, у якій кожна зі сторін прагне зайняти позицію, несумісну та протилежну стосовно інтересів іншої сторони.

Третя сторона – це індивід або група, зовнішні стосовно конфлікту двох або більше учасників, що намагаються допомогти в досягненні згоди.

Посередництво – особлива форма участі третьої сторони в урегулюванні та розв’язанні конфлікту з метою сприяння процесу переговорів між учасниками конфлікту. Умовою ефективної діяльності посередника є його соціально-психологічна компетентність.

Медіація – походить від латинського «mediare» - бути посередником – посередництво в конфлікті третьої сторони, що не бере в ньому участі, особлива форма переговорів за участю третьої нейтральної сторони – медіатора (посередника), у процесі яких сторони суперечки за допомогою медіатора самостійно розв’язують проблему на основі власних інтересів. Це процес переговорів, коли до вирішення спірного питання залучається нейтральна сторона – медіатор (посередник), яка веде цей переговорний процес, вислуховує аргументацію сторін щодо суті суперечки й активно допомагає сторонам зрозуміти свої інтереси, оцінити можливість компромісів і самостійно прийняти рішення, що задовольнить всіх учасників переговорів.

Медіатор – нейтральна по відношенню до сторін конфлікту третя сторона (спеціально підготовлений посередник), яка сприяє досягненню сторонами взаємоприйнятної згоди розв’язати цей спір, зосереджуючись при цьому на інтересах сторін, а не на правових позиціях або договірних правах.

Медіатор має всі основні професійні якості, які використовує конфліктолог у своїй роботі. Це:

• Уміння професійно підготувати та провести переговори, установити та підтримувати процедуру
• Вільно та грамотно використовувати технологічні прийоми керування комунікацією, переговорами
• Зупинити та нейтралізувати агресію учасників
• Уміння виявити й обговорити зі сторонами їх дійсні інтереси
• Перевірити та підготувати пропозиції для іншої сторони
• Створити робочий психологічний клімат
• Контролювати вироблення та прийняття зобов’язань сторонами

Розв’язання конфлікту являє собою багатоступеневий процес, що складається з таких процедур:

• Аналізу й оцінювання ситуації;
• Вибору способу розв’язання конфлікту
• Формування плану розв’язання конфлікту
• Реалізації плану розв’язання конфлікту
• Оцінювання ефективності дій

Медіація, найбільш застосовна у випадках, коли:

• Головними є не правові претензії, пов’язані з минулим, а майбутні інтереси партнерів по конфлікту та можливість збереження нормальних відносин у перспективі
• Коли необхідно прийти до того або іншого рішення в результаті переговорів і закріпити дане рішення документально
• Мова йде про тривалі, значимі відносини
• На ситуацію впливають особисті відносини й емоційна сторона конфлікту
• Сторони воліють зберегти повну конфіденційність
• Необхідно виробити всеосяжне генеральне рішення, а правова суперечка охоплює лише частину проблеми
• Судове рішення з даної справи, швидше за все, буде оскаржено
• Суперечка торкається чутливих для бізнесу або просто делікатних питань
• Мають місце складні у фактичному або юридичному плані випадки, які не можуть бути вирішені в інтересах обох сторін за допомогою права
• Сторони не бажають, щоб їх суперечку розглядав суд, судовий розгляд цієї справи для сторін безперспективний

Принципи медіації:

• Добровільність
• Рівноправність сторін
• Конфіденційність
• Щирість намірів сторін щодо вирішення суперечки
• Сумлінність, нейтральність і неупередженість посередника
• Правомочність
• Повний контроль сторін за результатами процедури
• Неконфронтаційний характер переговорів, атмосфера довіри та взаємоповаги, підтримувана посередником
• Відсутність зацікавленості в конфлікті
• Велике коло можливих взаємоприйнятних рішень суперечки
• Гнучкість процесу
• Допустимість на будь-якій стадії правосуддя

Переваги медіації:

• Право сторін вибирати медіатора
• Економію часу, сил, здоров’я – розбіжності вирішуються значно швидше, ніж на судовому розгляді
• Медіація може бути легко під лаштована під потреби учасників і може враховувати емоційні й особисті аспекти суперечки
• Зниження вартості процесу вирішення суперечки – медіація, як правило, дешевша та доступніша від судового порядку вирішення суперечки
• Можливість впливати на результат – більший ступінь контролю сторін за процесом урегулювання суперечки
•  Гнучкий шлях до взаємовигідного результату; медіація орієнтована не стільки на конфлікт (з’ясування хто правий, а хто винуватий) або на виграш, скільки на конструктивний пошук рішень
• Ефективність – творче рішення або компроміс можуть стати частиною врегулювання конфлікту
• Приватність – на процесі  медіації можуть бути присутніми тільки конфліктуючі сторони та їх представники; посередник буде тримати в секреті всі розмови й усю інформацію; посередництво – приватна справа, воно дозволяє бути щирим і зберігає репутацію та реноме, не робиться ніяких публічних записів, якщо тільки сторонам не знадобиться довести свою угоду до розгляду в судовому порядку
• Конфіденційність процедури – закрита  форма процесу, конфлікт не розголошується; інформація, яка розглядається в процесі медіації, не може бути розголошена де-небудь, навіть у суді
• Баланс інтересів – інтереси обох сторін визнаються рівнозначними за важливістю
• У порівнянні із силовими методами рішення суперечки, медіація дозволяє збалансувати інтереси обох сторін, щоб зберегти значимість обох сторін і уникнути несприятливих наслідків у майбутньому; можливість збереження та відновлення добрих ділових стосунків з партнерами у майбутньому
• Добровільність рішень – ніхто не примушує жодну зі сторін ні до участі в медіації, ні до якого-небудь рішення; при медіації реалізується принцип свободи особи, оскільки рішення ухвалюється добровільно, а не нав’язане ззовні; спілкування в ході медіації відбувається на основі взаємоповаги і є безпечним для кожного його учасника
• Взаємна вигода та зацікавленість сторін в реалізації ухваленого рішення як гарантію виконання рішення (у випадку успішної медіації)
• Угода, досягнута сторонами за допомогою медіації, має таку ж силу, як і будь-який інший договір між сторонами
• Посередництво орієнтоване скоріше на те, що кожна зі сторін розуміє під справедливістю, ніж прямо на юридичні закони, прецеденти та правила
• Ризик посередництва мінімальний, оскільки кожна сторона в будь-який момент може відмовитися від процесу
• Психологічний комфорт учасників у зв’язку з відсутністю змагальності сторін; контроль над психологічним кліматом з боку медіатора; зняття емоційної напруги в даному конфлікті