Розвиток фото- та відеознімальної техніки, а також засобів відтворення знятого натепер досяг разючих успіхів. Розглядаючи сучасні фотографії, мимоволі виникає думка, що зображення на них кращі, ніж у реальності. 

Практично кожен винахідник бажає найбільш повно та ясно донести оригінальність свого винаходу іншим, поділитися піднесенням від захоплення створеним чи похизуватися. Найкращим для цього може стати можливість просто показати результати своєї технічної творчості. Доступність фотоапаратури природно наштовхує на думку, що фотографії є очевидним та найпростішим варіантом для реалізації такої мети, а саме для ілюстрації матеріалів заявки на винахід чи корисну модель. Та чи все так просто? 

Здавалось би, так! Чинні правила складання заявок [1] не містять прямої заборони на використання фотографій, допускають їх наявність (п. 6.7 Правил складання), однак рекомендація щодо їх використання дуже стримана: «як додаток до інших графічних матеріалів можуть бути подані фотографії. У виняткових випадках фотографії можуть бути подані як основний вид ілюстративних матеріалів» (п. 8.2 Правил складання). Звичайно, що фотографії повинні відповідати загальній вимозі, щоб зображення були якісними і всі деталі на них були розпізнаваними в разі репродукування з лінійним зменшенням розмірів до 2/3 (п. 3.3.1 Правил складання). Видається, що може бути якіснішим за сучасну фотографію, зроблену з високою розрізняльною здатністю та надруковану на сучасному обладнанні?!

У ході дослідження патентної інформації, зокрема описів до патентів, навряд чи пощастить знайти в них кольорові фотографії та малюнки, зате з великою ймовірністю можна натрапити на описи, ілюстративні матеріали до яких нагадуватимуть чорні плями. І це не схоже на поодинокий випадковий брак друкування, оскільки такі зображення трапляються часто й в описах усіх країн. То в чому ж річ, які причини таких випадків, адже навряд чи заявники подавали б неінформативні матеріали? 

Як зазначатиметься далі, вимоги провідних патентних відомств не висувають жорстких заборон на використання зображень, відмінних від класичних креслень, разом з цим пояснюють можливі наслідки використання кольорових малюнків та фотографій.

Причини наявності та публікації зображень з незадовільною якістю стають зрозумілими з Настанов [2] з експертизи в Європейському патентному відомстві, у яких ідеться: «Якщо демонстрацію предмета неможливо забезпечити в кресленні, то дозволяється подання фотографій за умови, що вони безпосередньо відтворювані й відповідають вимогам, які встановлені для креслень. Кольорові фотографії приймаються, але згодом скануються, друкуються й стають доступними в разі перевірки матеріалів в чорно-білому форматі. Якщо кольорове зображення необхідно для розрізнення деталей на фотографії, слід розуміти, що ці деталі можуть бути втрачені в разі перетворення в чорно-білий формат для публікації і перевірки матеріалів». А в п. 5.3 глави II частини F Настанов [2] зазначено: «Якщо якість представлених фотографій не задовольняє вимоги друку, то експерт не повинен вимагати надання фотографій кращої якості, оскільки очевидний ризик порушення ст. 123 (2). У цьому випадку незадовільна якість приймається для відтворення».

Напевне, для мінімізації чи усунення таких випадків рекомендації з оформлення заявок ВОІВ (п. 25 [3]) є більш жорсткими: «креслення та зображення повинні бути чорно-білими (необхідно уникати зображень із сірими тонами, оскільки під час їх сканування або перетворення в чорно-білі ця інформація втрачається). Рисунки повинні бути виконані чіткими лініями, товщина яких має бути достатньою для належного відтворення в разі застосування роздільної здатності 300 точок/дюйм». У п. 5.159 Настанов РСТ для заявника в міжнародній фазі [4] наведено такі рекомендації: «Чи можна замість креслення представляти фотографії? PCT не містить будь-яких положень щодо фотографій. Проте їх використання допускається, якщо зображуваний об’єкт не може бути представлений кресленням (наприклад кристалічні структури). Якщо, у виняткових випадках, представляються фотографії, то вони повинні бути чорно-білими».

У нормативних та рекомендаційних документах України не на стільки докладно описані вимоги до ілюстративного матеріалу, але всі вони слідують з досить місткої та чіткої умови Правил складання (скорочено): графічні зображення виконують без розтушовування і розмальовування (п. 3.3.1). Звичайно, у разі перетворення фотографії на чорно-білу її елементи будуть мати схожість з розтушуванням, а брак чітко виражених ліній на фотографіях може призвести до зливання елементів та спотворення (як внаслідок) інформативного змісту зображення. Тому наявність фотографій як ілюстративного матеріалу розглядається в усіх настановах чи правилах як винятковий випадок, а не рекомендація.

Як видно із цитованих витримок, основна проблема полягає в тому, що будь-яке зображення однозначно буде перетворене на чорно-біле без погоджень, з’ясувань та апеляцій. Усе це обумовлено умовами та цілями обробки матеріалів. Сучасний «електронний» світ вимагає створення електронної копії документів, для чого застосовують сканування. Матеріали заявки в більшості представляють текст, або тільки текст, який для автоматичного розпізнавання не потребує великої розрізняльної здатності, здебільшого чим і обумовлена умова в 300 точок/дюйм, що, очевидно, може бути недостатньо для малюнків чи фотографій з дрібними деталями чи тонкими відтінками. І якими б красивими чи яскравими не були фотографії чи кольорові малюнки, усе може бути нівельовано зазначеним параметром сканування та репродукування. Робота патентних відомств розрахована на масове опрацювання документів, що передбачає швидке оцифрування відразу всієї заявки з текстом та ілюстраціями. Сканування та друк тексту із завищеною роздільною якістю або сканування тексту та ілюстрацій з різними розрізняльними якостями окремо з подальшим їх компонуванням технологічно не виправдане, навіть зважаючи на ризик втрати окремих деталей.

Крім того, обсяг патентної інформації у світі стрімко зростає й вимірюється мільйонами сторінок. Усе це потребує відповідної технічної підтримки, зокрема засобів зберігання та передачі даних, забезпечення швидкого доступу до баз даних, вимогам до документів, призначених для обміну інформацією між патентними відомствами. Усі ці процеси також залежать і від місткості файлів, на що суттєво впливають кольорові малюнки та фотографії. І, хоча рівень електронної техніки досяг значного прогресу в цьому плані, питання оптимізації процесів усе ще залишається актуальним.

Таким чином, відповідальність за якість зображень та збереження їх інформативності повністю перекладена на відповідальність заявника. 

Незважаючи на вдавану простоту та вдавану свободу щодо вибору виду графічних матеріалів заявки, реалії опрацювання та публікації патентних описів спонукають до відповідального ставлення до оформлення супровідних графічних матеріалів. Врахування обставин, окреслених у цій статті, дозволить отримати якісний патент – як на вигляд, так і, сподіватимося, по суті.

Посилання

1. Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» від 17 березня 2004р. за №332/8931.
2. Guidelines for Examination in the European Patent Office. EPO, 2012.
3. Настанови по інформації і документації в галузі промислової власності. Стандарт ст.22. Рекомендації щодо представлення патентних заявок, спрямовані на полегшення оптичного розпізнавання символів (OCR). ВОІВ, 2008.
4. Руководство РСТ для заявителя – Международная фаза. ВОИС, 2011.